Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

Кляштор домініканців

Розмір зображення: 800:510 піксел

Загальний вигляд. Джерело: Малаков Д.В. По Брацлавщине. – М.: Искусство, 1982 г., с. 66.

Згадка: [Krzyżanowski S. Skorowidz miejscowości byłego województwa Bracławskiego. – Kraków: 1869, s. 57]. Кляштор домініканців збудовано у 1569 р. Можливо, від нього лишилася частина стіни на обриві над Богом [Малаков, с. 70] Новий кляштор і костел св.Михаїла збудовані на старому місці в 1740 – 1752 рр. (ктитор Міхал Калитинський). Кляштор закрито у 1833 р. [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9, с. 283 – 284]. Кляштор закрито в 1831 р. [Крижанівський О.П., Плохій С.М. Історія церкви та релігійної думки в Україні. – К.: Либідь, 1994 р., т. 3, с. 224]. Парафіальний костел існував у 1772 р. [Litak S. Kościół łaciński w Polsce około 1772 r. – Rzym-Lublin: 1991.]. Кляштор домініканців з костелом св.Михаїла, який одночасно був парафіальним. Мурований костел збудовано у 1752 р. В ньому був чудотворний образ богородиці. Після скасування кляштору костел діяв як парафіальний. Парафія діяла в 1850 р. [Źródła do dziejów rozgraniczenia diecezji łacińskich w Cesarstwie Rosyjskim w połowie 19 wieku. – Lublin: 2000, t. 1, cz. 1, s. 22].

Костел – базилика с двумя не сохранившимися башнями на фасаде и маленькой сигнатуркой на коньке высокой крыши – был виден издалека, с дороги, бегущей меж полей к крутым скалистым берегам Буга. Здесь, у переправы, где все внимание привлекала уже река и деревянный мост, и на улице, не спеша поднимающейся по речному склону, костел исчезал из поля зрения и являлся уже наверху, за панской усадьбой, поражая воображение своей тяжелой, подавляющей громадой. Суровый фасал скупо оживляют чуть прочерченные пилястры с упрощенными капителями да игривые рокайлевые наличники окон и круглые проемы в третьем ярусе, вполне созвучные «тоненькому перезвону».

Во всем облике монастыря, построенного по схеме замкнутого хором костела каре с двухэтажным П-образным в плане корпусом келий, отчетливо заметен эффект постепенного убывания объемов в соответствии с их функциональным, смысловым значением. На первом месте – фасад костела, обращенный к peке. Здесь крупные пилястры соответствуют масштабу здания. На боковых же фасадах применены пилястры гораздо меньшего масштаба, упрощен и рисунок оконных наличников. В следующем за храмом крошечном по сравнению с действительно большим костелом монастырском корпусе декор исчезает совсем – гладкие стены, ни пилястр, ни наличников. Пышным великолепием отличался когда-то интерьер костела, особенно выделялся решой амвон, изображавший аллегорический «корабль спасения» – с мачтами, парусами и даже сетями. Должно быть, ксендз выглядел на нем поистине фантастически – этаким капитаном в сутане [Малаков Д.В. По Брацлавщине. – М.: Искусство, 1982 г., с. 66 – 68].