2017 р. Звід пам’яток України
Зінаїда Гудченко
Розмір зображення: 800:600 піксел
Ансамбль споруд церкви Вознесіння Господнього й дзвіниці, кін. 19 ст. (архіт.). У зеленому масиві, поодаль від житлової забудови.
Ділянку зі спорудами оточено кам’яною огорожею, яка слугує підпірною стіною. Дзвіниця стоїть вище церкви, у південно-західному куті ділянки. З північного боку територію обрамляє стіна з високих зелених ялин.Побудована у 1898 з дерева церква, зберегла первісні форми, але в 1969 зовні була обшита листовою сталлю, що не тільки зіпсувало екстер’єр, але й порушило традиційну унікальність і привабливість дерев’яної споруди в природному середовищі. Пізніше прибудовано ганок. Дзвіниця збереглася в первісній формі, замінювалася лише гонтова обшивка.
Ансамбль має локальну зону сприйняття, будучи зорово відділений від сільської вулиці стіною високих дерев. Церкву й дзвіницю побудував той самий майстер, що й храми у сусідніх селах Яловому і Задільському.
Церква – тризрубна, з прямокутним в плані бабинцем і навою, шестикутним вівтарем, причому зруб нави ширший від інших зрубів. Вінці з’єднано на кутах у «ластівчин хвіст». Усі зруби перекрито загальним дахом, який утворює із заходу трапецієподібний фронтон. Над бабинцем зсередини схилів даху піднімається квадратна в плані невисока одноярусна вежа з двоярусним верхом, сферичним куполом і декоративною банею-главкою, увінчаною трираменним хрестом. Подібні декоративні главки розташовані над вівтарем на східному кінці даху і над північно-східним та південно-західним куполами нави.
Споруда охоплена опасанням, яке спирається з трьох боків на випуски вінців зрубу, а з четвертого (західний) – на стовпці з верхніми розкосами. До облицювання стальним листом, як можна бачити на аналогічній церкві в с. Котельниці, нижня частина зрубу була відкритою, а верхня (вище опасання) – оббита гонтом, як і дахи.
Фронтон і стіни вежі обшито вертикально дошками. Стіни галереї облицьовано «піками» – кровельною дощечкою, яка при укладці утворює ромбовидний візерунок.
Вікна бабинця й нави, що розташовані під навісом, великі, з арочними завершеннями, а в західній і східній стінах – круглі.
Композиція церкви побудована на протиставленні горизонталей зрубів, звисів даху і навісів асиметрично розташованій на плані споруди вертикалі вежі. Церква належить до групи закарпатських храмів барокового типу. В інтер’єрі проглядаються коробові зводи, арочний високий отвір між бабинцем і навою, хори біля західної стіни нави.
Дещо вище від церкви стоїть дзвіниця – двоярусна, із заломом і навісом по периметру, квадратна в плані, рублена по нижньому ярусу, по верхньому – каркасна.
Зруб нижче навісу відкритий, вище до залому обшитий гонтом так, як і дахи. Зруб з широких пластин із залишками спирається на кам’яний фундамент. Навіс тримають довгі випусти вінців. Дзвонний ярус має трапецієподібні отвори-голосники, утворені стовпчиками з розкосами у верхній частині. Дзвіниця завершується чотиригранним шатром з банею-главкою у верхній частині. Пропорції дзвіниці приземкуваті з перевагою ритму горизонталей. Її архітектурний вигляд традиційний.
Ансамбль споруд використовується за призначенням. Має історико-культурну цінність як взірець будівництва дерев’яної культової архітектури Закарпаття кінця 19 ст. що продовжує народні традиції.
Джерела і література
Макушенко П. Народная деревянная архитектура Закарпатья (ХVІІІ – начало ХХ века ). – М., 1976. – С. 54; Сирохман М. Церкви України. Закарпаття. – Львів: «Мс», 2000. – С. 319-320.
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 239 – 240.