Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби
за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

Церква Різдва богородиці

Церква Різдва богородиці

Тересва. Церква Різдва пр. богородиці, 1890 р. Світлина 1992 р. Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 548.

Тересва Тячівський район

Церква Різдва пр. богородиці. 1880. (УПЦ)

Дерев’яну церкву з вежею, двома дзвонами, прикрашену образами, згадано в 1751 р. У 1801 р. ішлося про дерев’яну церкву, верх якої потрібно було ремонтувати.

Теперішня церква – це гарна мурована базиліка зі стрункою вежею, завершеною гострим шпилем, що давніше була присвячена св. арх. Михайлу. Невеликі контрфорси членують поверхню стін, декоративно збагачуючи її. Датується за написом над входом:

“Года 1880-го | во имня господа і бога небеснаго сей | дом поставлень съ трудомъ | тересуськихь вірниковъ дьля хвалы божои”.

Інтер’єр прикрашають образи св. Миколи, пр. богородиці, Христа Спасителя та арх. Михайла, виконані на полотні в 1891 р. художником Вашаркові. Образ олією “Зняття з хреста” виконано в Будапешті в 1892 р. У 1908 р. цісар дарував на облаштування церкви 200 корон, про що зберігся напис на старій іконі:

“Сія церковь обновлена и приу | крашена божьею помощю 1908 г. | за епископа Юлія Фирцака | сващенника Шереги Эмилію | куратора Васильа Волошина г… ров… заходомъ и выдатками | православных христіанъ | села Тересова и много потрудившого | ся Ивана Волошина | живописець Антсъ Пилиховскій изъ різбар… и…тникъ Новаковскій”.

У 1934 р. головною подією стало спорудження хорів.

У 1996 р. в церкві проведено великий внутрішній ремонт. Стінопис виконав Василь Кризина.

Найдавніший дзвін на вежі храму датується 1821 р. і походить, можливо, з Німецької Мокрої, ще один дзвін відлив Ф. Еґрі в 1901 p., а третій дзвін з 1936 р.

Парох Тересви Федір Желтвай був засуджений 1950 р. на 25 років каторги. У таборі захворів і помер 15 грудня 1951 р.

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 548 – 549.