Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Церква св. Трійці / ікони Казанської божої матері

Розмір зображення: 602:800 піксел

Перші згадки датуються 1541 р. 1 1632 р. місцевим парохом був о. Петро. 2 У 1679 р. коштом короля Яна III Собєського збудовано наступну дерев’яну будівлю. 3

Акт візитації 1741 р. відзначає лише, що церква св. Трійці дерев’яна. 4 З 1875 р. – православна церква ікони Казанської божої матері. У 1889-1890 рр. на кошт уряду підрядчиком Еттінґером 5 зведено на її місці нову муровану церкву за проектом синодального архітектора академіка Віктора Сичугова. 6 Розмальована у 1912 р. 7 Після першої світової війни зачинена, а у 1921 р. перетворена на костел св. ап. Петра і Павла. Тоді ж дещо перебудована за проектом архітектора Кранза (добудовано захристію і перероблено вежу-дзвіницю). 8 Відновлена православна парафія у 1930 р. У цьому ж році громада звела будинок молитви. 9 Будову вели громадським чином, мовчки і ніби без керівництва, не відповідаючи на вимоги польської влади припинити її. 10 За кілька днів звели великий, наче стодола, будинок, тільки критий бляхою та з вікнами по боках. 11 Іконостас отримали зі старої ще греко-католицької церкви, а деякі ікони з нової мурованої. Цей будинок молитви опечатаний 15 травня 1938 р., а знищений у червні-липні цього ж року під час акції нищення церков на Холмщині. 12 Під час німецької окупації в селі діяла відновлена православна парафія в поверненій мурованій церкві. 13 Після війни церква знову перетворена на костел.

Розташована на околиці села. Оточена густим кільцем старих лип. Нагадує церкви в Кобилянах та інші роботи Віктора Сичугова. Орнаментика витримана в романському стилі. Складається з квадратової нави, до якої зі сходу прилягає незначно вужчий гранчастий вівтар з двома прямокутними ризницями по боках, а з заходу – рівно-широкий вівтарю бабинець з присінком з заходу. Вищий об’єм нави вкритий чотирибічним пірамідальним дахом, завершеним ажурним восьмибічним ліхтарем, вкритим бароковою маківкою, встановленою при перебудові за проектом Е. Кранза. Нижчий вівтар накритий п’ятисхилим, а рівновисокий наві бабинець – двосхилим дахами. Над присінком здіймається два яруси (верхній – восьмибічний) вежі-дзвіниці, вкритої бароковою банею проекту Кранза. Тиньковані стіни завершені профільованим ґзимсом. В романському стилі витримані віконні прорізи. Внутрішній вистрій втрачений.

1. Gil A. Prawosławna eparchia Chełmska do 1596 roku. – Lublin-Chełm, 1999. – S. 183.

2. ЦДІА, фонд 201, опис 4б, справа 205, аркуш 152.

3. KZSzP. Z. 17. Powiat Tomaszowski. – Warszawa, 1982. – S. 59.

4. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, sygn. 772, a. 151.

5. Памятная книжка Люблинской губернии на 1890 год. Люблин 1890. – Приложение.

6. ХВЕВ, 1890. № 24. – С. 441.

7. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 444, аркуш 101.

8. KZSzP. Z. 17. Powiat Tomaszowski. – Warszawa, 1982. – S. 59.

9. Інтерпеляція посла д-ра Степана Барана до премієр міністра (1938). // Надбужанщина. – Нюйорк, Париж, Сідней, Торонто. 1986. Т. 1. С. 700-713.

10. Нелегально збудована церква (допис із Холмщи-ни). // Діло. Львів, 1938. ч. 131. – С. 3-4.

11. Peters S. Od narzuconego przez zaborców prawosławia ku – ukrainizmowi. // Ilustrowany kuryer codzienny. – Kraków, 1938. N129. – S. l-3.

12. Інтерпеляція посла д-ра Степана Барана до премієр міністра (1938). // Надбужанщина. – Нюйорк, Париж, Сідней, Торонто. 1986. Т. 1. С. 700-713.

13. Інформація на таблиці в церкві (костелі).

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 407 – 408.