Могила Кириченка Г.Ф.
Лариса Восьмірова
Могила Кириченка Г.Ф. 1995 (іст.). Сектор 4, по центральній алеї зліва.
Кириченко Григорій Федорович (5.11.1912, Суми – 5.02.1995, там же), Герой Соціалістичної Праці (24.06.1966), токар, заслужений машинобудівник УРСР.
Народився у робітничій сім’ї. З 1926 – токар на Сумському машинобудівному заводі ім. М.В.Фрунзе. 1931 – закінчив школу ФЗН. У роки Другої світової війни разом з заводом евакуювався до м. Черчик Ташкентської області, де працював токарем, виконуючи до п’яти змінних норм. За самовіддану працю указом Президії Верховної Ради Узбецької РСР нагороджений Почесною грамотою та іменним годинником.
У повоєнні роки брав участь у відбудові Сумського машинобудівного наукововиробничого об’єднання ім. М.В.Фрунзе. За одну семирічку виконав більше 12-ти річних норм, отримав особисте клеймо. Занесений у заводську Книгу пошани та в обласну книгу Трудової слави (свідоцтво № 6, 1959). Згідно до указу Президії Верховної Ради СРСР за успішне виконання завдань сьомої п’ятирічки, високу якість виробів і новаторство Г. Кириченко присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
1967 Г.Кириченко став ініціатором руху «Жодного відстаючого поруч». Одним із перших на заводі удостоєний звання Ударник комуністичної праці, нагороджений значком «Отличник соцсоревнования УССР». Згідно до указу Президії Верховної Ради УРСР від 1 листопада 1972 йому присвоєно звання Заслужений машинобудівник УРСР. Вніс десятки рацпропозицій, що сприяли підвищенню продуктивності праці та покращанню якості продукції, за що був нагороджений медаллю «За трудову доблесть» (1948). Делегат 23 та 24 з’їздів КПУ, був депутатом Верховної Ради УРСР 4-го та 5-го скликань від Сумського виборчого округу.
Нагороджений орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора, Жовтневої революції, «Знак Пошани», медалями.
Стелу з чорного граніту /1,57 м/ з портретом Г.Кириченка та анотаційним написом встановлено на могилі у 1995.
[Золотые звёзды : очерки о Героях Социалистического Труда. – Х., 1968. – С. 63 – 75; Сумщина в іменах : енциклопедичний довідник. – Суми, 2003. – С. 199.]
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 195.