Могила Ковальова О.П.
Лариса Восьмірова
Могила Ковальова О.П., 1986 (іст.). У кінці центральної алеї кладовища, на відстані 50 м від огорожі, що виходить на вул. 9 Січня.
Ковальов Олексій Павлович (15. 05. 1931, м. Суми – 23.07.1985, там же) – слюсар-складальник, Герой Соціалістичної Праці (8.06.1979).
У 1955 – 58 рр. навчався у ремісничому училищі, після закінчення якого працював слюсарем-складальником, через рік – бригадиром цеху № 2 Сумського машинобудівного заводу ім. М.В.Фрунзе. За 35 років бригада, очолювана Ковальвим, освоїла випуск біля 20-ти типів нового високопродуктивного обладнання для мікробіології, атомної енергетики, виробництв по випуску мінеральних добрив. Машинами та апаратами для систем повітрепостачання, у випуску яких брала участь бригада Ковальова, оснащені Московський, Ленінградський, Харківський метрополітени. Перші унікальні ГПА-Ц-16 (газоперекачувальні апарати), виготовлені бригадою Ковальова, були відправлені газовикам Західного Сибіру. Бригада Ковальова щотижня складала по одному агрегату для експортного газопроводу Уренгой – Помари – Ужгород, що вступив у дію на півроку раніше строку.
Був активним раціоналізатором. Лише в десятій 5-річці від впровадження його рацпропозицій одержано економічний ефект на 6,5 тис. крб. За роки своєї трудової діяльності слюсарній майстерності О.Ковальов навчив більше 500 чоловік.
Праця О.Ковальова відзначена дипломом ВДНГ СРСР. Він нагороджений орденами Леніна, Жовтневої Революції, медалями, Почесної Грамотою Президії Верховної Ради УРСР.
Згідно до указу Президії Верховної Ради СРСР за видатні успіхи, досягнуті при спорудженні комплексів по виробництву мінеральних добрив та хімічного устаткування, і великий особистий вклад у дострокове введення їх у дію О.Ковальову присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
Стелу з чорного граніту /1,64 м/ встановлено на могилі у 1986. На її фасадній частині – портрет та анотаційний напис.
[Високий злет. Нариси про орденоносні колективи області. – Х., 1985. – С. 25; Сумщина в іменах : енциклопедичний довідник. – Суми, 2003. – С. 207.]
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 195 – 196.