Воскресенська вул.

Віктор Комаров

Воскресенська вулиця, 18 – 20 ст. (архіт., іст., містобуд).

З 1925 носила ім’я радянського військового діяча М.Фрунзе (1885 – 1925). 2003 повернуто історичну назву. Пролягає від Покровської площі до площі Незалежності паралельно вулиці Соборній, маючи з нею три спільних прямокутних квартали. Всього на вулиці Воскресенській їх налічується шість.

Відображена на фіксаційному плані Сум 1768, складеному капітаном геодезії Олексієм Закудіним. Знаходиться у межах колишнього Города з вісьовою перспективою на Воскресенську церкву, по якій і отримала назву. Згідно з планом 1786 цивільна забудова вулиці Воскресенської велась аналогічно до вулиці Соборної – вздовж червоної лінії із розривами, цегляними будинками не вище двох поверхів. У більшості їм судилося не пережити великих пожеж, що сталися 1839 та 1840 рр. Внаслідок подорожчання землі після реформи 1861, на Воскресенській здійснювалась переважно щільна цегляна забудова по периметру кварталів одно-двоповерховими будинками. Найдавніша мурована споруда, що в перебудованому вигляді збереглася в середині одного з кварталів цієї вулиці, поруч з рештками західного валу Сумської фортеці, – так званий будинок війта (за іншими даними – полкова скарбниця), зведений на межі 17 – 18 ст. У ньому, за переказами, в кін. 1708 – на поч. 1709 квартирував Петро I (нині провулок Терезова, 2).

Протягом 1848 – 49 рр. два подвір’я на Воскресенській вулиці під забудову придбав, вирішивши оселитись в Сумах та одружитися, майбутній найщедріший благодійник міста мільйонер-цукрозаводчик І.Харитоненко, який згодом переселився звідси на вулицю Троїцьку.

Вулиця Воскресенська з сусіднім провулком Монастирським (Терезова), на який вдало зорієнтована дзвіниця Спасо-Преображенського собору, у 19 – на поч. 20 ст. були місцем зосередження всіляких майстерень і ательє: швацьких, головних уборів, взуттєвих, годинникових, музичних, фотографічних. Магазинів та фінансових установ на Воскресенській було мало. Натомість, тут знаходились майже всі міські готелі, окільки ця вулиця зручно пролягала між торговельно-діловою Соборною та ринком.

Цікавим архітектурним об’єктом є колишній «Гранд-готель» з рестораном, що до 1917 належав В. Софронову, а після довгий час слугував як готель «Жовтень» (№ 8, початок 19 ст., неоренесанс).

Ближче до серединного відрізку вулиці, на розі Монастирського (Терезова) провулку привертає увагу будинок зі зрізаною наріжною частиною, на першому поверсі якого на поч. 20 ст. працювала кондитерська Крюгера – найпопулярніша у місті своєю випічкою (№ 7, кін. 19 – поч. 20 ст., цегляний стиль).

У 1922 – 34 у колишньому будинку Крюгера працювала музична професійна школа, створена 1920 на базі приватної музичної школи Н.Чурилової. Це був середній навчальний заклад з дитячим та дорослим відділеннями, випускники якого успішно вступали до консерваторій. Першим його директорм був Л.Кагадєєв – викладач фортепіано, а до 1917 ще й уповноважений Імператорського Російського музичного товариства в Сумах, який займався організацією концертів класичного репертуару. Школа була центром культурного життя міста, мала свій симфонічний оркестр та хор. Викладачами тут працювали люди з дореволюційною консерваторською освітою, деякі мали досвід утримання приватних музичних шкіл.

До Другої світової війни на цій же ділянці під № 7 стояла цегляна будівля казарменого типу, у якій підприємець Арцимович на поч. 1900-х рр. облаштував перший у місті електротеатр (кінотеатр) «Міраж». У 1919 – 20 тут містилась міська військова комендатура.

Справжньою окрасою Воскресенської вулиці є будинок поштово-телеграфної контори (№ 13, 1910, модерн). Зараз у ньому міститься міський поштамп у складі працюючого тут же обласного підприємства поштового зв’язку «Сумипошта».

Північна частина вулиці Воскресенської постраждала від бомбувань у період Другої світової війни. Знищені при цьому два квартали у 1960 – 70 були забудовані маловиразними в архітектурному відношенні типовими п’ятиповерхівками.

2003 вулиця стала пішохідною і зазнала докорінної реконструкції. Уздовж замощеної кольоровою цеглою бруківки були висаджені декоративні дерева і чагарники, встановлені стилізовані «під старовину» триріжкові ліхтарі, лавочки для перехожих. 2008 з південно-східного боку Воскресенської церкви на кошти Сумського земляцтва в Києві було встановлено пам’ятний знак «Сумка» (скульптор – О.Шевченко), в основу творчого задуму якого покладено легенду про золоту сумку полковника Г.Кондратьєва, начебто загублену, а згодом щасливо віднайдену ним.

[Дейнека А. И. Памятники архитектуры Сумщины : путеводитель / А. И. Дейнека. – Х., 1989. – С. 30, 32; Суми. Вулицями старого міста : історико- архітектурний альбом. – Суми, 2003. – С. 130.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 109 – 110.

Довідка: (серія старих фото)