Пам’ятки археології
Люди на території міста почали селитися здавна. На східній околиці Сум, на берегах штучного озера, зареєстровані дві стоянки доби неоліту; на південь від с. Піщане – поселення бронзового та раннього залізного віку. Кераміку та окремі предмети бронзового віку, а також скіфських часів археологи неодноразово знаходили на території міста. У південно-західній його частині, в районі вул. Павлова та біля с. Піщане виявлено могильник і поселення черняхівської культури (3 – 4 ст.) [Богусевич В. А. Погребение черняховской культуры в г. Сумы / В. А. Богусевич // Краткие сообщения института археологии УССР (далі КСИА АН УССР). – 1960. – Вып. 10. – С. 103 – 105; Махно Е. В. Могильник черняховского типа в г. Сумы / Е. В. Махно // История и археология юго-западных областей СССР начала нашей эры. – М., 1967. – С. 28 – 34.].
У районі колишнього села Тополя, що злилося з містом, знаходяться городище і селище, що спочатку датувалися 8 – 10 ст. [Ляпушкин И. И. Раннеславянские поселения Днепровского лесостепного Левобережья / И. И. Ляпушкин // Советская археология. – М. – Л., 1952. – С. 40.], а після розкопок 1987 – 88 та 1999 верхня межа їх існування відсунулась до 12 – 14 ст. [Приймак В. В. О локализации летописного города Липовецка / В. В. Приймак // Теория и методика исследований археологических памятников лесостепной зоны. – Липецк, 1992. – С. 195 – 197; Приймак В. М. Урбанізаційний процес в середній течії Псла у VIII – XVII ст. (місто Суми і його попередники) / В. М. Приймак, В. В. Приймак // Археологія та історія Північно-східного Лівобережжя : збірник наукових праць. – Суми, 2003. – С. 29; Супруненко О. Б. Старожитності золотоординського часу Дніпровського лісостепного Лівобережжя / О. Б. Супруненко, В. В. Приймак. – К. – Полтава, 2004. – С. 68.].
Найяскравішою з нумізматичних пам’яток пізнього середньовіччя, виявлених на території міста Суми, є скарб монет сер. 1-ї пол. 17 ст. Скарб був виявлений у сер. 20 ст. випадково при земляних роботах по вул. Горького (урочище Холодна Гора). Він складався з двох невеликих горщиків з білої глини, орнаментованих червоними лініями. Перший горщик – діаметром 19 см, висота збереженої частини – 14 см. Другий зберігся фрагментарно (втрачений вінчик та донце). Монети знаходилися в горщиках. Частина з них представляла масив, зцементований окисами низькопробного срібла. У першому з горщиків виявлено 115 монет, у другому – 262.
Серед монет переважали півторагрошовики, карбовані польським королем Сигізмундом ІІІ. Вони склали 95 – 97% усього монетного скарбу. Серед монет також виявлені коронні чехи та трояки короля Сигізмунда ІІІ. До скарбу входили монети, карбовані на території Швеції та в її прибалтійських володіннях. Це драйпелькери Густава ІІ Вази, Георга Вільгельма Вази та Крістіни Вази. Монети пройшли очистку, визначено їх датування за часом правління королів, які чеканили монету. Найбільш численна група монет у скарбі – коронні півторагрошовики Сигізмунда ІІІ – карбовані з 1618 по 1624. Вони були досить популярною на території Польщі монетою і через низький вміст срібла були доступні простим козакам.
На відміну від західноєвропейських талерів, півторагрошовики були зручною монетою в дрібній торгівлі. Шведські драйпелькери (трьохгрошовики) можуть свідчити про сталі економічні зв’язки Польщі з країнами Балтійського регіону, серед яких у цей час домінувала Швеція. Скарб срібних монет міг бути церковною казною або власністю заможного козака.
Перед початком переселення на Слобожанщину в сер. 50-х рр. 17 ст. козаки та посполиті намагалися продати землю та маєтності. Срібні монети польського та західноєвропейського карбування, присутні в скарбах Охтирки, Межиріча, Сум, свідчать про те, що козаки привезли значну кількість срібних монет, що були в обігу на території Речі Посполитої.
Невеликі розміри першої Сумської фортеці не могли вмістити всіх поселенців, і з моменту її розбудови почалося освоєння навколишніх територій. Одним з перших було заселено правий берег р. Сумки, що має назву Холодна Гора. На холодногорському посаді було зведено дерев’яну церкву Різдва Пресвятої Богородиці (1681). Укріплень посад не мав, і в разі появи татарських загонів населення переходило до фортеці. Однак, козаки зіштовхнулися з тим, що засновані ними фортеці лежали далеко від економічно розвинених районів Московського царства. До того ж півторагрошовики не мали такої популярності у росіян, які звикли користуватися високопробною московською копійкою.
Як результат, значна частина польської монети не була введена в обіг. Одразу з вступом козаків до прикордонної сторожі московської держави на Слобожанщині в обігу з’являються московські копійки. Не виключено, що скарб пов’язаний з подіями війни 1658 – 59, а саме з облогою міста татарами взимку 1659 [Сумський обласний краєзнавчий музей (далі СОКМ). – Коллекционная опись № 1 в 5 тетрадях на клад польских монет второй половины XVI – первой половины XVII века. – КП-14355, НУМ 188; Коллекционная опись № 1 в 2 тетрадях на клад польских монет второй половины XVI – первой половины XVII века. – КП-14356, НУМ 189; Приймак В. М. Урбанізаційний процес в середній течії Псла у VIII – XVII ст. (місто Суми і його попередники) / В. М. Приймак, В. В. Приймак // Археологія та історія Північно-Східного Лівобережжя. Частина ІІ. – Суми, 2003. – С. 32.].
Загалом же територія міста через щільну забудову в археологічному плані мало досліджена.
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 87 – 88.