Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового тризуба.

Фортеця

2008 р. Хто візьме фортецю в Судаку?

Дата: 06.08.2008

Падіння башти Чембало генуезької фортеці в Балаклаві, що простояла сім століть, викликало великий суспільний резонанс. Ця подія змусила багатьох задуматися про долю ще однієї такої ж стародавньої генуезької фортеці – в Судаку. Як з’ясувалося, цій пам’ятці може загрожувати не тільки стихія, але й «людський чинник». Останніми роками земля під фортечними стінами стала об’єктом зацікавленості з боку приватних підприємців.

Доходило навіть до самозахоплення з подальшим судовим розглядом. Про те, в якому вигляді зараз можуть побачити Суданську фортецю туристи, що відпочивають у Криму, ми говоримо із завідувачем музею «Судацька фортеця» національного заповідника «Софія Київська» Олександром Фарбеєм.

– Предметом суперечок уже стала й дорога кримська земля біля стін очолюваного вами музею. Як зараз йдуть у Вас справи?

– Міська влада Судака, звичайно ж, зацікавлені в звуженні території, на яку розповсюджується юрисдикція музею. Ми – навпаки. Тому зараз йде нормальний процес узгодження. У будь-якому випадку межі охоронних зон затверджуватимуться в Києві. Наскільки я знаю, на рівні заповідника «Софія Київська» (до складу цього заповідника входить музей «Судацька фортеця» – ред.) вони вже затверджені. Але не самі охоронні зони, а розробка, над якою працює «Укрпроектреставрація».

Зараз це підприємство займається підготовкою генплану фортеці та її буферних зон. Те, що ними запропоновано в останньому варіанті влаштувало заповідник. Наступна інстанція, яка ухвалюватиме рішення, – це державна служба з охорони культурної спадщини. Після цього план ще обговорюватиметься на рівні громади міста Судака. Отже, це непростий процес.

– Які зміни в існуючі межі передбачає новий генеральний план?

– Я хотів би сказати, що ми хочемо залишитися в тих межах, в яких ми були з 1979 року. Тоді було затверджено межі охоронних зон. Зараз цими межами керується і республіканський комітет з охорони культурної спадщини, і ми, і місцеве управління архітектури. Як ці межі дотримуються – це інше питання. Проте вони є, і їх ніхто не відміняв з 1979 року.

– А місцева влада Судака намагається ці межі звузити.

– Звичайно. Із зрозумілих причин, вони хочуть пересунути охоронну зону до меж відведених ділянок. Це практично під кріпосні стіни. Якщо приймати їх варіант і варіант головних розробників генплану Судака інституту «Гіпрогород», то Судацька фортеця, що має статус музею національного значення, взагалі втратить всі буферні зони. Гіпрогород, звісно, розробляє саме такий план, тому що цей інститут отримав замовлення від керівництва Судака.

– Ви наполягаєте на іншому варіанті?

– Безумовно. Ми відстоюємо інтереси заповідника перш за все, і тих небагатьох пам’яток культури, які ще залишилися в нашій країні.

– Чи буде знайдений якийсь компроміс?

– Я гадаю, що він буде знайдений. Міські власті проймуться цим питанням, тому що вони розуміють, що майбутнє міста пов’язане з майбутнім цієї пам’ятки.

– Чи підете ви на якісь поступки?

– Справа ж не в поступках. Це ж не просто так робиться. Працюють науково-дослідні інститути. Є наукові обґрунтування, встановлені оглядові майданчики, є три рівні охоронних зон заповідника, Це спеціальна охоронна зона, зона регулювання забудови і зона ландшафту, що охороняється. Все це безпосередньо працює на пам’ятку. Тому компроміс буде знайдено і все буде гаразд.

– У якому стані зараз перебуває пам’ятка з погляду його збереження. Чи не трапиться з ним те ж, що відбулося в Балаклаві, де звалилася башта Чембало аналогічної генуезької фортеці?

– Ну, гарантію може дати тільки Господь Бог, і те не завжди і не всім. В усякому разі, у нас ведеться моніторинг стану пам’ятника – і візуальний, і за допомогою космічних технологій. У нас всі архітектурні об’єкти мають маркери, за допомогою яких ми відстежуємо їх стан: переміщення, крен і інше. Ці дані ми отримуємо через супутники. У ґрунт також спущені спеціальні маркери, які відстежують рух ґрунтів, оскільки під фортецею можуть бути пливуни, порожнечі, на які можуть тиснути стіни. Такий моніторинг у нас постійно ведеться, і залежно від отримуваних даних ми проводимо профілактичні роботи, де розвантажуємо ділянку або ще щось.

Хоча, звичайно, все може бути. Землетрус, наприклад. Що тут можна зробити. Якщо говорити про те, що відбулося в Балаклаві, то наскільки я знаю, там були огріхи реставраційні. З цього боку нам нізвідки чекати повторення подібної ситуації. Можуть бути якісь надзвичайні природні явища. Але, в усякому разі, ні зливи, ні інші лиха нашій пам’ятці поки не загрожують.

– Чи вистачає вам державного фінансування для підтримки збереження пам’ятника?

– Це оцінити можна тільки в порівнянні. Якщо брати пам’ятники Криму, у Феодосії, в тій же Балаклаві, то ми набагато краще себе відчуваємо в плані фінансування. Я себе не порівнюватиму з пам’ятниками Чернігова, Качанівки, Глухова, які приголублені увагою вищого керівництва. Не говорячи вже про Батурин, де гроші падають на голови і невідомо куди діваються. Але серед пам’ятників нашого класу, ми є в найбільш щасному положенні. Я не можу говорити наскільки це досить, але в порівнянні, у нас все нормально.

– Яка відвідуваність пам’ятки туристами в даний час?

– Кількість відвідин останнім часом зменшується. Це пов’язано із загальною ситуацією в Криму, в якому почали відпочивати менше туристів. З’являється багато курортів, за межами України з вищим рівнем послуг і по цінах порівнянним з цінами в Криму. Але все одно фортеця продовжує залишатися популярною. До нас регулярно приїжджають туристи з довколишніх областей. Недавно приїжджали автобуси з Херсона. Тому ми не скаржимося на відвідуваність навіть на тлі загального зниження кількості відпочивальників у Криму.

Дмитро Коновалов

Джерело: «Музейний простір України»

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2019 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 14

Модифіковано : 22.08.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.