Церква Воздвиження

Розмір зображення: 800:548 піксел

Загальний вигляд з позиції А3. Фото автора, липень 1997 р. Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 396.

Перші дані про церкву датуються 1432 р. 1 Під цим роком в документах згадується місцевий священик Павло. У 1691 р. ериґував парафію і збудував нову церкву Михайло з Потока Потоцький, староста Красноставський, який надав її священикові Андрієві Ходоровському. 2 В актових книгах Холмського гродського суду в записах за 1715 р. згаданий місцевий священик Іван Соколовський. 3 Акт візитації 1741 р. єпископа Феліціана Володковича подає опис існуючої церкви:

“дерев’яна, в стінах і дахах добра, в церкві (наві) вікон двоє, у вівтарі – менших двоє, всі в дерево оправлені. Дверей двоє – в церкві (наві) і притворі (бабинці), в церкві – на бігунах, у бабинці – на завісах з защіпкою на три ланки і прибором при дверях. Дзвіниця окрема”. 4

У 1749 р. священик був учасником Білопольського собору духовенства Холмської єпархії. 5 У 1870 р. з наказу російського імператора Александра II на кошт уряду збудовано нову муровану греко-католицьку церкву. 6 З 1875 р. – православна. Після першої світової війни зачинена. Просьба про відкриття церкви на час Великодних свят 1924 р. з 20 квітня по 5 травня люблинським воєводою відхилена, 7 а в середині травня церкву переосвячено на костел. 8 Знову діяла як православна церква під час німецької окупації. 9 Після другої світової війни – костел Воздвижения Чесного Хреста.

Розташована на рівній ділянці на околиці села в оточенні старих лип. Мурована з цегли еклектична споруда. Складається з вищої, квадратової в плані нави, до якої зі сходу прилягає вужчий нижчий прямокутний вівтар з рівновисокою і рівноширокою ризницею зі сходу, а з заходу – вужчий бабинець з вежею-дзвіницею від заходу. До вівтаря з півдня добудована пізніше невелика прямокутна захристія. Нава вкрита чотирибічним пірамідальним наметовим дахом, увінчаним тепер невеликим сліпим ліхтарем із стіжковим завершенням. Бабинець і вівтар накриті двосхилими дахами. Вежа-дзвіниця двоярусна, перший ярус прямокутний в плані, а другий – зі зрізаними гранями, завершений високим восьмибічним наметом. Тиньковані стіни церкви прикрашені ґзимсами, наріжними лопатками, нави – глухою півциркульною аркатурою. Центральний вхід в західній стіні першого ярусу вежі підкреслений порталом з двох півколон і архівольту.

1. Площанский В. Прошлое Холмской Руси по архивным документам XV-XVIII ст. и др. источникам. – Вильна, 1899. Т. 1.

2. Акты издаваемые Виленскою комиссиею для разбора древних актов. Том XXVII. – Вильна, 1900. – С. 295-296.

3. Там само. – С. 77.

4. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, sygn. 772, a. 49.

5. Петрушевич А. Холмская епархия и святители ее по 1866 год. – Львів, 1867. – С. 82.

6. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 350, аркуш 2.

7. Про відкриття церков на Великодні Свята. // Діло. – Львів, 1924, 4. 91.

8. Saładiak A. Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce. – Warszawa, 1993.

9. Холмський православний народній календар на 1942 р. – Холм, 1941. – С. 61.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 395 – 396.