Паспортна інформація

Розмір зображення: 1229:1200 піксел

Городище

Пам’ятка археології.

XI-XIII ст.

Розміщення:

Львівська обл., Миколаївський район, с. Стільсько.

Загальний опис:

Городище розташоване в 12 км на північний схід від районного центру Миколаїв і знаходиться у східній околиці села на лівому високому березі р. Колодниці, лівої притоки Дністра, на кількох мисах, що утворюють узгір’я. Площа городища в межах ліній оборони становить понад 250 га, а загальна довжина валів понад 10 км. Східні околиці городища заповнені групами курганних могильників, західні – печерними комплексами, у долині р.Колодниці до впадіння в Дністер збереглися залишки 12 гідротехнічних споруд – дамб і шлюзів. В процесі досліджень на пам’ятці виявлено культурні шари з матеріалами 9 – 10 ст., а також слабо насичені культурні шари з більш ранніми і більш пізніми матеріалами. Серед знахідок речі господарського вжитку, рештки дерев’яних конструкцій воріт, залишки наземних жител. Особливу і найбільшу групу знахідок складає глиняний посуд, вкритий характерними для слов’ян хвилястим та лінійним врізним орнаментом. Вироби з заліза – це переважно предмети господарського призначення та обладунки вершника і коня.

У 2 км на схід від городища поблизу с.Ілів знаходиться укріплене язичеське святилище, де приносилися, судячи із знахідок, людські жертви. Знахідки у печерних комплексах дозволяють допускати – наявність там язичеських святилищ та ранньохристиянського монастиря.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Вперше Стільсько згадується під 1331 р. як місто, що належало галицькому митрополитові. На підставі археологічних досліджень, які носили розвідковий характер, можна стверджувати, що місту передували три селища які існували на узгір’ї у 7 – 9 ст., коли почалося будівництво величезного міста – напевно столиці одного з князівств карпатських хорватів. У 10 ст. Стільсько займало територію, яка перевищувала площу тодішнього Києва більше як у 20 разів. Укріплення міста так і залишились недобудованими, коли місто у 982 р. було взято і спалене військом київського князя Володимира Святославича під час його походу на хорватів. З того часу почалася його деградація і занепад.

Розвідкові дослідження на городищі та в його околицях у с.Дуброва та долині р.Колодниці ведуться (з перервами) з 1981 р. археологічними експедиціями Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України та Інституту народознавства НАН України під керівництвом к.і.н. О.М. Корчинського (у 1987 – 1989 рр. за участю к.і.н. М.Филипчука). Розвідкові дослідження городища-святилища проводили д.і.н. Б.Тимощук та д.і.н. І.Русанова. Матеріали з розкопок зберігаються в Інституті народознавства НАН України.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно Рішення виконкому Львівської обласної Ради народних депутатів № 450 від 28 жовтня 1987 р. Занесено до Державного реєстру націоналнього культурного надбання як пам’ятка археології національного значення постановою Кабінету міністрів України № 1761 від 25.12.2001 р.

Охоронний №: 622.

Основна бібліографія, архівні дані:

Корчинский О.М. Городище-гигант в предгорьях Украинских Карпат // Труды 5 Международного конгресса славянской археологии, М., 1987 г., т. 3, с. 11 – 15.

Корчинський О.М. Ранньофеодальні центри літописних міст хорватів 9 – 10 ст. у верхньому Подністров’ї (за даними нових археологічних досліджень) // Матеріали школи молодих славістів і балканістів, Звенигород, 1988 р.

Корчинський О.М. Стільський град 9 – 11 ст. // Liberation path, 1993, № 7.

Филипчук М. Генезис прикарпатських городищ 8 – 14 ст. з позиції полісної структури суспільства // Екологія розвитку слов’янських градів 8 – 14 ст. у передгір’ї Карпат, Льв., 1994 р.

Филипчук М. Слов’янські поселення українського Прикарпаття у у 2 пол. 1 тис.н.е.: Стільсько та його округа // Миколаївщина, Льв., 1998 р., т. 1, с. 80 – 104.

Войтович Л. “Білі” хорвати чи “карпатські” эорвати // Миколаївщина, Льв., 1998 р., т. 1, с. 49 – 79.

Войтович Л. Князівства карпатських хорватів // Етногенез та рання ітсорія слов’ян, Льв., 2001 р., с. 195 – 210.

Ілюстративні матеріали:

1. Генплан розташування городища.

Дані підготовані:

05.04.2002 р. Ми висловлюємо вдячність д.і.н. Л.В.Войтовичу, який відредагував паспорт в лютому 2004 р.