Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору
Української держави

Богдан Хмельницький

?

Могила Юнака Г.М.

Лариса Восьмірова

Могила Юнака Г.М., 1978 (іст.). На центральному кладовищі, біля ритуального майданчика (на відстані 20 м від входу), справа, першому ряді, урочище Глиняне.

Юнак Григорій Михайлович (22.10.1912, смт Степанівка – 12.05.1978, там же) – повний кавалер ордена Слави. Народився у селянській родині. Працював трактористом у місцевому колгоспі. Війна застала у рідному селі. Був евакуйований до Курської обл., де збирав урожай. Влітку 1943 призваний до армії.

Сапер саперного взводу 138-го гвардії стрілецького полку 48-ї гвардії стрілецької дивізії Г.Юнак у липні 1944 під Бобруйськом, за успішно виконане завдання командування в районі населеного пункту Береза-Картузька, за спритність і сміливість, проявлені при цьому, був відзначений орденом Слави ІІІ ступеню. У серпні 1944 – нагороджений орденом Слави ІІ ступеню з присвоєнням військового звання молодшого сержанта. У середині лютого 1945 відзначився на підступах до Кенігсбергу, потім у вуличних боях за оволодіння столицею Німеччини. За сміливість і відвагу, проявлені при виконанні бойових завдань командування, гвардії молодший сержант Г.Юнак був нагороджений орденом Слави І ступеню. У кінці 1945 демобілізувався і повернувся у рідне село.

У 1979 на могилі встановлено стелу /1,06 м/, яка складається з двох частин: нижня в формі трапеції, виготовлена з мармурового дрібку, на якій дошка з меморіальним написом; верхня частина в формі розгорнутого прапора, окована металом, на ній барельєфне зображення погруддя Г.Юнака.

[Гриченко И. Т. Ради жизни на земле : Документальные очерки о полных кавалерах ордена Славы / И. Т. Гриченко, Н. М. Головин. – X., 1980. – С. 160-165.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 1199.