Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Церква св.Михаїла

Церква св.Михаїла

Солотвино. Церква св. арх. Михайла, 1895 р. Світлина 1998 р. Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 596.

Солотвино Тячівський район

Церква св. арх. Михайла. 1895. (УПЦ)

У 1751 р. згадують дерев’яну церкву св. Дмитрія з вежею та двома дзвонами, з усіма образами. У 1801 р. згадують нову дерев’яну церкву, поставлену 17 років тому, тобто в 1784 p., коли згоріла попередня, і тому всередині бідно обладнана, бо всі речі згоріли.

Теперішня церква – велика імпозантна мурована базиліка, до створення і прикрашення якої доклав багато зусиль єпископ Beликоварадинський Михайло Павел, про що написано над входом до церкви. Єпископ М. Павел був похований у церкві перед іконостасом, на місце поховання вказує мармурова плита з румунським текстом, що перелічує всі заслуги єпископа. Портрет єпископа встановлено на північній стіні нави, а на південній стіні грамота в рамці повідомляє, що за пароха Івана Марини в 1935 р. група вірників замовила 12 картин зі сценами Хресного шляху.

У 1936 р. бляхар Войтех Шобані перекрив церкву бляхою. Наву прикрашає чудовий іконостас 1895 р. з розчищеними іконами доброго малювання. На іконі Богородиці є підпис автора угорською – Gosztincsar F. та дата малювання, але досить нерозбірливо. Дзвони для церкви купив у 1930-х роках за власні кошти Юрій Попович.

Солотвинський парох Іван Марина був засуджений 1949 р. на 25 років каторги. Повернувся додому 1956 р.

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 595 – 596.