Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору
Української держави

Богдан Хмельницький

?

1991 р. «Полігон» в урочищі «Карпів гай»

За 800 м на південь від згаданого церквища св.Спаса на високому правому березі Лімниці Л.Лаврецький та І.Шараневич у 1882 році відкрили фундамент загадкової невеликої давньої будівлі. Ю.Захарієвич після обміру потрактував план пам’ятки багатокутником зі округленою східною частиною, що дістало назву «Ротонда» або «Полігон» (іл.5). При повторних дослідженнях об’єкту, проведених під керівництвом О.Іоаннісяна, виявилось, що фундаменти споруди окреслюють не багатокутник, а чотирипелюсткову ротонду – квадрифолій (іл.5). План ротонди ледь витягнутий із заходу на схід: більший діаметр становить 14,9 м, а поперечний до нього – 14.4 м. Ширина фундаменту коливається біля 1 м, а в найбільшій західній пелюстці досягає 1,5 м. Очевидно, тут знаходився вхід. Фундамент представляє собою безладно забутоване у рів дрібне річкове та вапнякове каміння, яке залите зверху вапняно-піщаним розчином. Глибина конструкції – 0,9-1,0 м.

У ході розкопок «Полігону» – квадрифолію виявлено декілька фрагментів тесаних архітектурних деталей, які вказують на стриманий білокам’яний декор. Збереглась ділянка підлоги, вимощена квадратними полив’яними плитками, серед яких траплялись і рельєфні. Тотожність плиток «Полігону» та Успенського собору дала можливість О.Іоаннісяиу датувати ротонду серединою – третьою чвертю XII ст.

Про зовнішній вигляд пам’ятки можна наразі здогадуватись на підставі далеких за подібністю аналогій ротонд у Моравії, Угорщині, Польщі. Судячи з відносно тонких і малопотужних фундаментів, кам’яні стіни галицького квадрифолію мали б досить точно відповідати їх обрисам і бути одноярусними (іл.5).

Письмових згадок про пам’ятку не зафіксовано. Не викликає сумніву її культове призначення. Після зруйнування будівлі на її місці ще тривалий час зберігалась традиція цвинтаря. Зараз територія пам’ятки вимагає термінового вилучення із землекористування колгоспу, оскільки сильно руйнується глибокою механічною оранкою.

Джерело: Лукомський Ю.В. Архітектурна спадщина давнього Галича. – Галич: 1991 р.