Винні підвали
Ігор Сьомочкін
Розмір зображення: 800:581 піксел
Винні підвали, 1557 (архіт., іст.). Вул. Т. Шевченка, біля головного корпусу агрофірми «Леанка». Південні відроги Карпат навколо Середнього завдяки сприятливим кліматичним і грунтовим умовам здавна славилися виноградарством.
Середнянські вина вже 17-18 ст. вивозились у різні країни. Будівництво винних підвалів пов’язане з іменами володарів Середнянського замку – братами Франциском, Стефаном і Домініком Добо. Є відомості, що підвали будували полонені турки. Вони розташовані неподалік від замку і первісно, ймовірно, слугували складськими приміщеннями для зберігання пороху, харчів тощо. У західній частині будівлі, неподалік від входу, в одній з невеликих галерей, що закінчуються сегментом бійниці, знаходиться плита з написом про спорудження підвалів у 16 ст. Значна мережа розгалужень дає підстави вважати характер використання сховищ універсальним.
Підвали і Середнянський замок поступово втратили своє виняткове значення і у другій половині 18 ст. перейшли до Мукачівської греко-католицької єпархії. У радянські часи винні підвали почали знову використовувати.
Середнянський винний підвал складався з 8 куполоподібних горизонтальних коридорів, загальною площею 5800 кв. м. Довжина підвалів – 950 м, ширина – 6 м, висота – від 1,6 до 5 м. Вириті в стіні з туфового каменю у м’якій породі вулканічного походження, вони являють собою складну мережу розгалужень зі сталою однаковою температурою +13о С. Ймовірно, для будівельних робіт були використані природні катакомби. З часом деякі тунелі засипало породою і вони стали заблоковані. У західній частині знаходиться приміщення зального типу висотою близько 3 м, з якого догори ведуть сходи до головного виходу, розміщеного у нижньому ярусі споруди. Із зали відходять три головні галереї: дві на схід й одна – на південь з поворотом на схід, довжиною від 40 до 50 м, висотою – 2-2,5 м. Галереї укріплені пристінними стовпами, виготовленими з тієї ж самої породи, вхідні прорізи обрамлені арками. Від головних галерей ведуть численні радіальні відгалуження на північ, південь і захід, утворюючи лабіринт. Окремі переходи мають дверні заповнення.
Із 1946 винні підвали використовує винрадгосп «Середнянський» (потім агрофірма «Леанка»). На підприємстві виробляло вина, які прославили Закарпаття, особливо «Троянда Закарпаття» – найвідоміше й найкоштовніше, удостоєне золотих медалей на численних виставках. Наразі господарство виготовляє 20 видів вин. По обидва боки щільно стоять дубові діжки ємністю від 100 до 5000 л. В усіх витримують марочні вина. У центральній частині лабіринту влаштоване невелике зальне приміщення, що тепер використовується під дегустаційну залу, з потрійними прорізами бійниць, обрамлених колонами. Сюди часто навідуються туристичні групи з метою ознайомлення як з місцевою продукцією, так і самою пам’яткою. Дегустувати пропонують шість зразків традиційних вин – знамениті марочні білі «Леанку» і «Середнянське», червоні «Каберне», «Перлину Карпат» і купаж (виготовлені з кількох сортів винограду) – напівсолодке «Променисте», десертне «Спокусниця».
Середнянські винні підвали особливі як історична пам’ятка є зразком будівництва господарських споруд у краї.
Джерела і література
Кушніренко Н. Закарпатський винний шлях // www.karpaty.net.ua. – 2008. – лютий; Петрів Н. Середнє пишається замком тамплієрів, винними підвалами та розвитком футболу // Радіо Свобода. – 2013. – 31 жовтня; Русин C. У Середнянських підвалах Закарпаття витримують марочні вина // gazeta.ua. – 2008. – 30 жовтня.
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 395 – 396.