Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Церква св. Онуфрія і Успіння / св. Кирила і Методія

Церква св. Онуфрія і Успіння / св.…

Розмір зображення: 800:694 піксел

Перші згадки про церкву датуються 1419 р. 1 В записах Холмських гродських книг під 1553 р. згадується священик Іван Баітко. 2 Церква в Селищі фігурує і в списку церков 1628 р. з Холмської книги, які сплачували особливий податок по 1 злотому. 3

У 1764 р. коштом дідича Войцеха Иосифа Лонґина Венґлинського, підстільного землі Руської, збудовано нову дерев’яну церкву у вигляді костелу з однією маківкою на гребені даху. 4 Будівля була орієнтованою на захід. При вівтарі з півночі розташовувалась ризниця. Над присінком був влаштований балкон, з виходом на нього з хорів, на яких стояли органи. Дідич Венґлинський надав парафії ерекційний акт. 5 У 1869 р. при реставрації церкви встановлено іконостас. 6 З 1875 р. – православна. Згоріла у 1882 р. 7 У 1885 р. збудовано нову невелику дерев’яну церкву св. Кирила і Методія і дзвіницю. 8 У 1908 р. проект нового мурованого храму в неоросійському стилі виконав Александр Пуринґ, такий же ж, як і для Ощова та Депультич. 9 Будівництво велося коштом тульських дворян Єлизавети та Клавдія Пасхалових. 10 6 вересня 1909 р. церкву урочисто освятив єпископ Євлогій. 11 Після першої світової війни перетворена на костел. Православна парафія відновлена у 1939 р. з дозволу німецької окупаційної влади. 12 Після другої світової війни мешканці були переселені на Україну, а церкву перетворено на костел Матері Божої Ченстоховської. 13

Розташована в центральній частині колишнього містечка, поблизу ринкової площі, на незначному підвищенні. Первісно – це була типова споруда в неоросійському стилі, що дуже нагадувала інші церкви архітектора А. Пуринґа. Складалася з ширшої кубічної нави, до якої зі сходу прилягав нижчий і вужчий гранчастий вівтар з двома захрис-тіями по боках, а з заходу незначно вужчий і дещо нижчий прямокутний бабинець. Наву вкривав наметовий пірамідальний дах, увінчаний цибулястою банею на вузькій шиї. Чотири цибулясті баньки були поставлені по чотирьох кутах нави на високих квадратових вежечках, а п’ята вінчала гребінь п’ятисхилого даху вівтаря. Бабинець вкривав двосхилий дах, над яким на західному фасаді здіймався ярус відкритої аркової вежі-дзвіниці, увінчаний високим чотирибічним шпилем з цибулястою маківкою. Нетиньковані цегляні стіни, багато декоровані неоросійським орнаментом, членували аркади, в яких розташовувались високі півциркульно завершені вікна. У тимпанах псевдозакомар нави розташовувались фрескові зображення святих і сцен з біблії. У 1989-1992 рр. ґрунтовно перебудована у формах модерністичного костелу, але при збереженні старої планувальної схеми.

1. Крип’якевич І. Церкви Холмщини і Підляшшя. – Холм, 1944. – С. 45-49.

2. Акты издаваемые Виленскою археографическою комиссиею. Том XIX. – Вильна, 1892. – СІЮ.

3. Акты издаваемые Виленскою комиссиею для разбора древних актов. Том XXIII. – Вильна, 1896. – C. LXIII.

4. Будилович А. Сідлищская Св. Онуфріевская церковь. // ХВЕВ, 1879. № 20. – С. 341.

5. KZSzP. Z. 5. Powiat Chełmski. – Warszawa, 1968. – S. 54.

6. Будилович А. Седлищская Св. Онуфриевская церковь. // ХВЕВ, 1879. № 20. – С. 341.

7. KZSzP. Z. 5. Powiat Chełmski. – Warszawa, 1968. – S. 54.

8. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 585.

9. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, sygn. 2118, 2184.

10. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 447. 11. ХЦЖ, 1910. 4. 1. -C. 24.

12. Холмський православний народній календар на 1942 р. – Холм 1941.

13. KZSzP. Z. 5. Powiat Chełmski. – Warszawa, 1968. – S. 54.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 369 – 370.