Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Палац, зведений у 1814 р., – прямокутна в плані споруда з дворядно-анфіладним розташуванням приміщень та поперечно-осьовою парадною групою (вестибюль, зал). Будинок має два парадні входи з головного й заднього фасадів та додаткові входи з причілків. Фасади, виконані в іонічному ордері, мають розвинену фризову частину, яка приховує висоту внутрішніх приміщень. Головний фасад прикрашений шестиколонним портиком, який виконує роль веранди. Це надає палацові притаманної житлу привабливості й інтимності У трикутному тимпані портика обабіч овального медальйону – скульптурна група, яка символізує сільське господарство. Задній фасад має ледь зазначені бічні ризаліти та розвинений гранчастий центральний ризаліт з чотириколонним одноосьовим портиком і трикутним фронтоном з арматурою в тимпані. Цей ризаліт відповідає об’єму бального залу. Механічно врізані у фризову частину головного фасаду та причілків вікна, які порушують архітектуру палацу, є наслідком його реконструкції наприкінці XIX ст., коли в обох частинах будинку влаштували 2-й, антресольний поверх.

Архітектура інтер’єрів суголосна класицистичному стильовому вирішенню фасадів. Головним композиційним вузлом є парадний ротондальний бальний зал, оточений по периметру спареними іонічними колонами. У центрі кесонованої дерев’яної бані над залом розміщено плафон з зображенням блакитного неба. Поздовжня вісь залу є одночасно віссю анфілади головних приміщень палацу. Вражає витончене скульптурне оздоблення парадних кімнат, зокрема обіднього залу. У його верхній частині – падуга з майстерно промальованим спіральним рослинним орнаментом та чарівними за малюнком гірляндами фризу, витончені ліпні композиції в десюдепортах отворів тощо. Оригінальністю відзначається оздоблення “японського кабінету”, стіни та стеля якого суцільно вкриті живописом за японськими сюжетами, що відбиває орієнталістичну течію в мистецтві того часу. Це майже єдиний зразок подібного інтер’єру, який зберігся в архітектурній спадщині України.

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 270.