Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Церква Преображення

Розмір зображення: 800:540 піксел

Дерев’яна церква Преображення 1818 р. [Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 154].

Найдавніші згадки датуються 1521 р. 1 Збудована з дозволу Стефана Воронського, намісника воїнського. На парохію першим парохом був поставлений Мартин Лєвонович з Волині. 2 Ерекційний акт вже існуючій церкві надав 15 лютого 1550 р. Матвій Леви-цький, 3 а підтвердив його польський король Сіґізмунд II Август 24 жовтня 1558 р. для пароха о. Аврама Василевича з Воїня. 4 Ще одне затвердження надань здійснив король Стефан Баторій 25 червня 1558 р. 5 У 1661 р. церква отримала додаткові надання. 6 Права і ерекційний акт ще раз підтвердив у 1782 р. польський король Станіслав Август. 7 У1817-1818 рр. коштом громади збудовано нову дерев’яну церкву радинського типу і окрему дерев’яну дзвіницю. 8 В церкві було встановлено іконостас і органи. 9 У 1867 р. парафія вчинила опір відлатинщенню обряду, а у 1872-1874 рр. – введенню православ’я. 10 З 1875 р. – православна. Ремонтована у 1881 р. 11 З 1919 р. – парафіяльний костел. Тоді ж відремонтована і частково перебудована. 12

Розташована при дорозі в центрі села на рівній ділянці. Орієнтована зрубна будівля на підмурівку. Складається з гранчастого вівтаря з двома захристіями по боках, ширшої прямокутної нави та вужчого рівноширокого вівтарю прямокутного бабинця. Вкрита спільним двосхилим дахом, який на західному фасаді утворює трикутний причілок з трикутним вікном. Захристії вкриті нижчими односхилими причілковими дахами. На гребені даху над навою – сиґнатурка, увінчана цибулястою маківкою. Стіни церкви вертикально шальовані дошками і лиштвами, нава скріплена лисицями. Віконні отвори з сегментними завершеннями, з заходу – кругле вікно. В інтер’єрі всі три приміщення перекриті півциркульним склепінням, а бічні частини нави, відділені трьома парами стовпів – сегментними. На краю склепінь – ґзим-си з сухариками. В бабинці на другому ярусі влаштовані хори, дещо висунені в наву. В інтер’єрі стіни і склепіння тиньковані. Збереглися фрагменти церковного вистрою і класицистичний головний вівтар початку XIX ст.

Поряд з церквою – дерев’яна двоярусна дзвіниця XVIII ст. Нижній ярус її квадратовий зрубний, верхній – вужчий, стовповий, з трьома арками на кожній грані. Між ярусами – широке піддашшя. Підкоси аркад профільовані. Вкрита дзвіниця наметовим ґонтовим дахом.

1. Крип’якевич І. Церкви Холмщини і Підляшшя. – Холм, 1944. – С. 45-49.

2. Грушевський М. Кілька документів з життя Забужської Руси XVI ст. // Записки НТШ. T. XXVIII. Львів, 1899, В. 2. Miscellanea. – C. 4.

3. Mironowicz A. Podlaskie ośrodki i organizacje prawosławne w XVI i XVII wieku. – Białystok, 1991. – S. 76.

4. Грушевський M. Кілька документів з життя Забуж-ської Руси XVI ст. // Записки НТШ. T. XXVIII. Львів, 1899, В. 2. Miscellanea. – CA.

5. Там само.

6. Лонгинов А. Червенские города. – Варшава, 1885. – С. 339.

7. Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa, 1888. T. 9. – S. 940.

8. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 263, аркуш 71.

9. Maliszewski M., Welik G. Unici Podlascy. Przewodnik Historyczny. – Siedlce, 1992.

10. Pruszkowski J. Martyrologium czyli męczeństwo Unji Swientej na Podlasiu. Lublin, 1921. – S. 218-220.

11. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 263, аркуш 71.

12. KZSzP. Z. 14. Powiat Parczewski. – Warszawa, 1972. – S. 11.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 359 – 360.