Церква св. Микити / св. пр. Іллі

Початки церкви невідомі, а вперше про існування її в селі згадується у акті візитації 1726 р.: “Церква сама дерев’яна, по спаленню дуже щупла, на подобу шпихліру… Церква нова, з структурою належною коло тієї церковки, але ще не закінчена”. 1 Зі згадки про спалення старої шведами можна зробити висновок, що вже існувала у XVII ст. Ймовірно, що ця будівля згоріла, бо у акті візитації 1741 р. записано: “Церква св. Микити в стінах і дахах нововиставлена 1740 р. коштом дідички Анни… Дзвіниця окрема”. 21 ця церква, видно, не простояла довго, бо у 1757 р. нову церкву св. пр. Іллі своїм коштом збудував дідич Антоній Потій (з цього села походив київський митрополит початку XVII ст. Іпатій Потій) і ериґував парафію. 3 Про цю церкву у акті візитації 1775 р. єпископа Максиміліана Рилла записано: “Дерев’яна, з одною малою маківкою на куполі посередині. При бабинці з обох сторін вежі з маківками, вже зовсім до руїни нахилені. Одна з них дзвіниця, вхід у вежі з бабинця”. 4 У 1845-1846 рр. на її місці споруджено нову муровану церкву з іконостасом і органами. 5 З 1875 р. – православна. У 1890 р. відремонтована і наново освячена. 6 Зачинена після першої світової війни і розібрана у 1929 р. 7

1. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, Sygn. 780, f. 275.

2. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, sygn. 772, a. 86.

3. Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa, 1888. T. 9. – S. 854.

4. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, sygn. 774.

5. Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa, 1888. T. 9. – S. 854; Maliszewski M., Welik G. Unici Podlascy. Przewodnik Historyczny. – Siedlce, 1992.

6. ХВЕВ, 1891. № 1. – C. 9.

7. Siwicki M. Dzieje konfliktów Polsko-Ukraińskich. Warszawa, 1992. Tl. – S. 134.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 354.