[1987 р.] Загальний вигляд з позиції С1

Розмір зображення: 608:800 піксел

Радошиці

Св. Великомученика Димитрія 1868

Положення Риз Пречистої Богородиці 1878

Церква в Радошицях дерев’яна і тризрубної будови. Перед церквою імпозантна дзвіниця, мурована з каменю. Частина Радошиць згоріла під час Другої світової війни, і тому частина бездомних людей добровільно виїхала на схід. Під час насильного вивозу багато радошицян ховалося по лісах або переходили до Словаччини, щоб не попасти в руки польського війська. Під час наскоку польського війська, 6 квітня 1946 року, тут загинула Текля Лапігуська, яка обороняла свого нареченого, Юрка Баранського, перед жовнірами. В цьому альбомі не випадає описувати знущання польських жовнірів над Теклею, яка, зрештою, не була одинокою жертвою. Разом 109 родин поляки вивезли з Радошиць. Церкву тепер уживають поляки римо-католики. Каплиці ми не знайшли.

Джерело: Іванусів О. Церква в руїні. – St. Catharines, 1987, с. 133.