Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Церква св. Миколи

Церква св. Миколи

Розмір зображення: 800:549 піксел

Перші відомості датуються 1534 р. 1 В 1638 р. ерекційний акт парафії надав адміністратор Луцької латинської єпархії Микола Криницький. 2 Він же виділив кошти на будову нової церкви. Акт візитації 1726 р. так описує її: “Дерев’яна, під дахом, критим ґонтами, з банею. Дзвіниця на бабинці”. 3 Ця будівля згоріла у 1777 р. 4 На її місці споруджено у цьому ж році невелику дерев’яну каплицю, криту соломою, без іконостасу, яка була філією парафії в Янові. 5 З 1875 р. – православна. Ремонтована в кінці XIX ст. 6 Зачинена після першої світової війни. У 1925 р. в каплиці відчинено неоунійну парафію св. Івана Богослова в Бубелі Старому. 7 У 1930 р. старанням підляського католицького єпископа Пшездзєцкого збудовано нову дерев’яну церкву для неоунійної парафії св. Миколи, яка діяла тут у 1925-1948 рр. 8

Церковця – невелика тридільна дерев’яна будівля традиційної структури з елементами українського модерну. Складається з ширшої прямокутної нави та вужчих прямокутного бабинця та гранчастого вівтаря. До бабинця прилягає невеликий прямокутний присінок. До вівтаря від півночі прилягає прямокутна ризниця. Нава і вівтар вкриті двосхилими дахами. Гребінь даху нави в східному кінці вінчає чотирибічний сліпий ліхтар, вкритий пірамідальним наметом. З трисхилого даху бабинця здіймається восьмибічний ярус вежі-дзвіниці, вкритий восьмибічним наметом. Стіни церкви шальовані вертикально дошками, в нижній частині стін – горизонтальна шалівка, що створює враження високого цоколя. Стіни нави прорізані великими трапеційно завершеними вікнами, що нав’язують до традицій українського народного будівництва та українського модерну.

1. Ks. Sosna G. Historyczny zarys Kościoła Prawosławnego od zarania dziejów do chwili obecnej na terenie województwa Białostockiego. // Wiadomości Polskiego Autokiefalicznego Kościoła Prawosławnego. 1978, N3-4. S. 43-95; Mironowicz A. Podlaskie ośrodki i organizacje prawosławne w XVI i XVII wieku. – Białystok, 1991.

2. Ликвидированные приходы и церкви Холмской греко-униатской епархии. Константыновский уезд. // ХВЕВ, 1890. № 3. – С. 40-42.

3. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, Sygn. 780, а. 217.

4. Ликвидированные приходы и церкви Холмской греко-униатской епархии. Константыновский уезд. // ХВЕВ, 1890. № 3. – С. 40-42.

5. Maliszewski М., Welik G. Unici Podlascy. Przewodnik Historyczny. – Siedlce, 1992.

6. ХЦЖ, 1908. 4. 5. – C. 169.

7. Łomaz B. Neounia w Diecezji Siedleckiej. // Chrześcijański wschód a kultura Polska. – Lublin, 1989. – S. 55-76; ЦДІА, фонд 309, опис 1, справа 1064.

8. Rakowski G. Polska egzotyczna. Pruszków, 1996.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 320 – 321.