Церква св. Михаїла
Віктор Вечерський
Михайлівська церква та дзвіниця, 19 ст. (архіт.). Мурована церква з дерев’яною дзвіницею міститься у рівнинній місцевості в центрі села посеред великого майдану.
Територія оточена мурованою з цегли орнаментованою огорожею з триарковою вхідною брамою. Ще одна брама, одноаркова, міститься з південно східного боку. У куті храмової території стоїть одноповерховий мурований церковний будинок, що не становить історико-архітектурної цінності. Композиційно-видова роль комплексу будівель як архітектурної домінанти в забудові села значно послаблена високими деревами, що ростуть на подвір’ї.
Михайлівська дерев’яна церква у с. Ображіївці відома з 1781. У 1835 – 39 на її місці була збудована мурована однобанна церква у перехідних стильових формах від пізнього (так званого Миколаївського) класицизму до еклектики. Невдовзі первісна мурована баня зруйнувалася і церкву десь у сер. 19 ст. (точна дата не з’ясована) увінчали дерев’яним восьмериком. У 1896 – 97 рр. з ініціативи священика Базилевича за проектом чернігівського губернського архітектора М.Маркелова замість дерев’яного восьмерика було зведено мурований світловий восьмерик, увінчаний сферичною банею з глухим ліхтариком і маківкою. Дерев’яна дзвіниця збудована, орієнтовно, у 1-й тр. 19 ст. Цегляна огорожа навколо церковного подвір’я зведена на поч. 20 ст. Церква зазнала деяких втрат і перебудов протягом 20 ст.: втрачено іконостас, з західного боку прибудовано дерев’яний вхідний тамбур.
Церква (архіт.). Хрещата, дев’ятидільна, тринавова, чотиристовпна, хрещатобаневої структури. Вона піднята на високий цоколь і має композицію, симетричну щодо двох взаємно перпендикулярних вісей. Зі сходу до основного об’єму прилягає півкругла апсида, з заходу – прямокутний у плані вхідний притвор, півкруглий усередині, що в інтер’єрі виглядає як контрапсида. Вісі південного й північного фасадів виділені прямокутними у плані ризалітами, прикрашеними чотириколонними пілястровими портиками з трикутними фронтонами. Так само оформлено західний фасад храму.
У вирішенні фасадів застосовано спрощені форми тосканського ордера – пілястри, антаблемент, що включає карниз на дентикулах. Наріжні частини ризалітів мають спарені пілястри, зате на кутах основного об’єму пілястри чи лопатки відсутні. Прямокутні вікна, облямовані простими тягнутими наличниками, розташовані в два яруси, завдяки чому інтер’єр дуже добре освітлений. Над вікнами влаштовані круглі розетки. Підбанник має здрібнені форми декору, характерні для кін. 19 ст.: канелюровані пілястри, архівольти аркових вікон, антаблемент з сухариками й ширинками, дрібнопрофільований карниз.
В інтер’єрі рамена просторового хреста виділені підвищеними коробовими склепіннями, на перетині яких міститься світловий восьмерик, увінчаний восьмилотковим зімкнутим склепінням. Його несуть чотири пілони за допомогою широких півциркульних підпружних арок та трикутних плоских пандативів. Приміщення у міжраменнях перекриті зімкнутими склепіннями. У західному притворі влаштовано невеликі хори по дерев’яних балках. Декор інтер’єру аналогічний фасадному: застосовано тягнуті наличники, профільовані карнизи й імпости, карнизи на дентикулах. Мальовань в інтер’єрі немає, передвівтарна перегорожа історико-мистецького інтересу не становить.
Церква мурована з місцевої цегли на вапняно-піщаному розчині, всередині й зовні потинькована й побілена. Вальмові й щипцеві дахи та баня по дерев’яних кроквах і кружалах укриті покрівельною сталлю.
Дзвіниця (архіт.). Триярусна, квадратова в плані, типу «четверик на четверику», увінчана гранчастою сферичною банею з ліхтариком. Яруси послідовно зменшуються за шириною знизу вгору. Нижній ярус – глухий зруб, складений з дубового брусу. Він використовувався як сховище церковних цінностей. Два горішні яруси мають каркасну конструкцію, проте ошальовані дошками горизонтально, створюючи враження суцільної монументальної структури. Низенький другий ярус має по одному круглому вікну в кожній грані. Значно вужчий, але вищий третій ярус має великі аркові прорізи дзвонів.
Дашки й баня по дерев’яних кружалах укриті покрівельною сталлю.
Михайлівська церква та дзвіниця є унікальним комплексом церковної архітектури 19 ст., що поєднує народні архітектурні традиції з досвідом фахового зодчества.
[Державний архів Чернігівської області, ф. 127, оп. 10, спр. 1434, арк. 1 – 5; Вечерський В. В. Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: Виявлення, дослідження, фіксація / В. В. Вечерський. – К., 2005. – С. 555 – 557; Корноухов А. Алфавитный список церквей Черниговской епархии / А. Корноухов // Труды Черниговской губернской архивной комиссии. Вып. 7. – Чернигов, 1906 – 1908. – Приложение. – С. 24 – 25.]
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 1321 – 1322.