2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Собор Успіння богородиці

Собор закладено 1671 р. й освячено після 1721 р. Будівництвом керував невідомий на ім’я архітектор з Києва. У 1748 р. деякі перебудови здійснив І.Погарський. Можливо, тоді ж собор, що первісне був споруджений тридільним і триверхим, став хрещатим п’ятибаневим. У 1767 р. під південну й північну попружні арки, які дали тріщини, підвели стовпи, зміцнили стіни вівтаря й прибудували південний і північний тамбури. У 1820 р. з заходу прибудовано двоярусну дзвіницю та критий перехід до неї, змінено форми верхів.

Мурований п’ятибаневий собор, що розташований на високому пагорбі придеснянського плато в історичному середмісті, домінує в навколишній забудові й ландшафті. Споруда – дев’ятидільна, хрещата. Гранчасті рамена архітектурного хреста несуть бані на восьмигранних підбанниках. У масивної центральної бані – циліндричний підбанник. Квадратні в плані приміщення, що розташовані між раменами, знижені відносно основних об’ємів, підкреслюючи цим загальну ієрархічність пірамідальної композиції. Як і в більшості типологічне подібних храмів українського Відродження і бароко, у собору Успіння Богородиці немає чолового та другорядних фасадів. Він розрахований на круговий огляд і сприймається як центричний храм.

Ребра граней акцентовані пілястрами, а високі видовжені вікна – наличниками з півколонками й трикутними сандриками. Стіни увінчує енергійно профільований розкріпований карниз.

В інтер’єрі простір кожної основної дільниці висотно розкритий до зеніту бань (висота центральної бані – 28 м). Завдяки високим попружним аркам зі стрілчастими обрисами досягнуто єдності внутрішнього простору. Центральна баня спирається на попружні арки та трикутні пандативи, бічні грані – на зрізані зімкнені восьмигранні склепіння. Приміщення між раменами перекриті зімкненими склепіннями. У західному компартименті (бабинці) є хори, на які ведуть сходи в товщі північної стіни.

В інтер’єрі збереглися фрагменти іконостаса 1-ї половини XVIII ст.: царські врата, ікони “Спас”, “Богородиця”, “Покров Богородиці”, ‘”Трійця”.

Собор мурований з цегли на вапняному розчині, потинькований і побілений. Дахи укриті покрівельною сталлю по дерев’яних кроквах і кружалах.

В.В.Вечерський

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 304.