1970 р. Українське золотарство
Своєрідний характер мають орнаментальні прикраси на виробах переяславського [думаю, помилково замість ніжинського] майстра Давида. Вони карбовані високим рельєфом, листя широке, плоди рослин розкидані купками. Серед буйної рослинності викарбувані барельєфні голівки ангелів. На відміну від інших золотарів, седеси на келихах цей майстер зробив круглими, без будь-якого членування, яблуко трактоване в формі вази. В Державному історичному музеї УРСР зберігається кілька речей, виготовлених цим майстром. На седесі від келиха є напис, з якого видно, що «Давидъ золотаръ робив сию чашу року 1723 месяца ноеврля дня 1». З другого напису на срібній оправі євангелія, зробленого Давидом до тієї ж церкви в 1760 p., дізнаємося, що він був ктитором Воскресенської церкви й робив оправу «бесъ денежъно» (КДІМ, № 6663).
Крім згаданих речей, є ще келих, не підписаний майстром, але такий близький за стилем до попереднього (седеса), що, мабуть, не буде помилкою вважати його твором Давида.
ДАВИД ЗОЛОТАР – ніжинський майстер, у 1723 р. виготовив срібний потир (Державний історичний музей УРСР у Києві, № 5710) для Воскресенського храму в Ніжині. На потирі є написи: «Давидъ Золотаръ робив сию чашу року 1723 месяца ноеврия дня 1», а також:
«сия чаша создася року 1723 месяца ноеврия дня 1 за старанием пречесного оца Іоана Томашевского пресвитра свято Воскресенского намесника. Сию чашу сорюжила братия стареческая Хороскин Юрко со всеею братиею».
У 1760 р. майстер був ктитором цієї ж церкви і зробив безкоштовно срібну оправу на євангеліє, про що свідчить напис:
«Сооружися сие святое евангелие року 1760 месяць март дня 21 до храму святого Воскресения стараниемъ отца Иоана Малютка и арахъвиянъ Сидоръ Макаровичъ далъ рублей 10. Сие евангелие робивъ ктитаръ Давид Золотаръ бесденежъно за которое евангелие надлежало рюбълей 19.50».
Збереглися окремі частини цих речей з підписами майстра (Державний історичний музей УРСР у Києві, № 6663).
Джерело: Петренко М.З. Українське золотарство 16 – 18 ст. – К.: 1970 р., с. 135, 157.