Паспортна інформація

Городище давньоруського міста Муравиця

Пам’ятка археології

ХІ-ХІІІ ст.

Розміщення:

Рівненська обл., Млинівський р-н, смт Млинів, з лівого боку дороги Млинів-Торговиця, на правому березі р. Іква.

Загальний опис:

Городище Муравиця розташоване на злитті двох рукавів р. Іква на горбистому острові, висота якого близько 7 м над заболоченим лугом. Увесь острівець має довжину близько 150 м.

В південно-західній частині виділена невелика рогоподібна площадка розміром 25х35 м, оточена по периметру потужним, але дуже оплившим валом, й відрізана від іншої території острівка глибоким ровом. В’їзд на укріплену площадку проходить крізь вузький прорив валу та по перемичці крізь рів шириною близько 7 м.

Культурний шар городища відноситься до ХІ-ХІІІ ст. Він лежить на глибині 1,4 м від сучасної поверхні. Його товщина досягає 15-20 см. Нижче лежить біла материкова глина.

Під час рятувальних розкопок на вхідній частині городища у 1965 р. виявлено три печі-кам’янки для випалювання посуду. Вони мали овальну форму розмірами 1,1х1,3 м, 1,0х1,15 м та 1,2х1,3 м. Висота стійок коливається від 0,5 до 0,8 м.

В культурному шарі знайдені: велика кількість гончарної кераміки ХІ-ХІІ ст., залізні ножі, вироби з кості, шиферні прясла, дужки для відер, фрагменти трубчастих замків, ключі, срібний плетений перстень.

Історична довідка, відомості про дослідження:

В ХІ-ХІІ ст. на місці Муравицького городища існувало давньоруське місто, яке згадується в літописах під 1149 рік. Муравиця входила в ХІ-ХІІ ст. до складу Пересопницького князівства, а з середини ХІІ ст. – до складу Галицько-Волинського князівства.

У 1149 р. у місті Муравиця перебував князь Юрій Долгорукий зі своїми синами Андрієм та Ростиславом під час походу на Луцьк. Цілком ймовірно, що місто було зруйноване в грудні 1240 р. під час походу татаро-монгольської орди на Південно-Західну Русь. В той час населення залишає Муравицю і заселює прилеглі землі, які зберігають стародавню назву міста.

Городище було відкрите Б. Антоновичем наприкінці XIX ст.

У 1961 р. городище було обстежене археологічною експедицією по вивченню фортець Інституту археології АН СРСР.

У 1964 р. на східній території городища було розпочато будівництво стрілецького тиру, що призвело до часткового руйнування пам’ятки. У зв’язку з цим будівництво тиру було заборонено, а у 1965 р. на східній території городища були проведені рятувальні розкопки Рівненською археологічною експедицією відділу археології Інституту суспільних наук АН УРСР (м. Львів).

Матеріал з городища зберігається у фондах Дубнівського та Рівненського краєзнавчих музеїв.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно рішення виконавчого комітету Рівненської обласної Ради депутатів трудящих № 102 від 17 лютого 1970 р.

Охоронний №: 465.

Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: на городищі встановлені археологічні охоронні знаки.

Основна бібліографія, архівні дані:

Ипатьевская летопись // Полное собрание русских летописей.- М., 1962.- С.389.

Свєшніков I.К. Звіт з роботи Ровенської археологічної експедиції Інституту суспільних наук АН УРСР (м. Львів) в 1965 році // Науковий архів Інституту археології АН УРСР. (Копія зберігається у Ровенському краєзнавчому музеї).

Раппопорт П.А. Военное зодчество западнорусских земель Х-ХIV вв. // МИА.-№ 140.- 1967.- С.59.

Пономарева Т.А. и др. Исследование летописной Муравицы. – “Археологические открытия 1978 г.”, М., 1979 г., с. 389 – 390.

Свєшніков І.К., Петегирич В.М. Археологічні дослідження в с.Муравиця. – Археологія, 1978 р., т. 27, с. 79 – 86.