Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

Церква св.Миколи

Церква св.Миколи

Розмір зображення: 800:793 піксел

Дерев’яна церква св.Миколи 1903 – 1906 рр., архітектор В.Покровський [Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 152].

Церква Успения Пр. Богородиці / св. Миколи

Вперше старомайданська церква Успения Пр. Богородиці згадується у актах візитації єпископа Иосифа Левицького 1714 та 1721 рр. 1 У 1733 р., як свідчив напис на балці, було збудовано нову дерев’яну церкву св. Миколи. 2 Це була безверха будівля з дещо вищим двосхилим дахом нави, гребінь якого вінчала маківка, та двосхилими нижчими дахами вівтаря і бабинця, оточена піддашшям. 3 Ремонтована у 1790 та 1872 рр. 4 З 1875 р. – православна. У 1894 р. громада звернулася до єпархіального управління з просьбою про дозвіл на будову нової церкви за проектом тодішнього білогорайського повітового архітектора, але отримала відмову. 5 У 1902 р. громада знову просить дозволу на створення проекту архітектором замой-ської ординації Ромуальдом Ґадомським, але проект доручають зробити єпархіальному архітектору Володимиру Покровському. 6 У 1903 р. його проект затверджено. 10 жовтня 1904 р. контракт на будову підписав підрядчик, мешканець Замостя Казимир Ґржолінський. [7] 10 липня 1905 р. будівничий Альберт Обст з Томашева здійснив урочисту закладку наріжного каменя. 8 Завершену у 1906 р. церкву урочисто освячено у 1907 р. Стара церква розібрана у тому ж році. 9 Після першої світової війни церква відібрана православній громаді і перетворена на костел св. ап. Петра і Павла. 10 Перебудована після другої світової війни.

Розташована посеред села при сільській дорозі на місці попередньої церкви з 1733 р. в оточенні старих дерев. Орієнтована зрубна будівля. Збудована за тим же ж проектом архітектора В. Покровського, що й церква в с Горбів. Складається з широкої квадратової нави посередині, до якої зі сходу прилягає вужчий прямокутний вівтар з двома захристіями по боках, а з заходу – квадратовий в плані дещо вужчий бабинець, до якого з заходу примикає вужчий присінок з двома прямокутними приміщеннями по боках (в північному розташовані сходи на хори, а в південному – комора). Нава і бабинець вкриті двосхилими дахами, вівтар – трисхилим. На гребені даху нави здіймається восьмибічна вежечка з ажурним ліхтарем, завершеним наметовою банькою з заломом. Давніше над присінком здіймався ярус чотирибічної вежі, на якому був поставлений ажурний восьмибічний ярус, завершений високим шпилевим наметом, увінчаним цибулястою макікою. Тепер здіймається низький восьмериковий ярус, вкритий стіжковим наметом, завершеним маківкою. Стіни церкви шальовані дошками, багато прикрашені архітектурними оздобами в російському національному стилі. Входи в церкву влаштовані в західній стіні присінку (підкреслений ґанком на двох колонах) та в північній і південній стінах нави. Всередині всі об’єми перекриті пласкими стелями. При західній стіні бабинця влаштовані хори, оперті на дві колони. Внутрішній церковний вистрій втрачений.

1. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, Sygn. 780.

2. Историко-статистическое описание церкви и прихода в селе Майдан Княжпольский. // ХВЕВ, 1892. № 12. – С. 212-214.

3. Krassowski W. Architektura drewniana w Polsce. – Warszawa, 1961. – ii. 149.

4. Górak J. Dawne cerkwie drewniane w województwie Zamojskim. – Zamość, 1984. – S. 49; Историко-статистическое описание церкви и прихода в селе Майдан Княжпольский. // ХВЕВ, 1892. № 12. – С. 212-214.

5. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmsko-Warszawski Duchowny Konsystorz Prawosławny, Sygn. 761.

6. Там само.

7. Там само.

8. Там само.

9. Górak J. Dawne cerkwie drewniane w województwie Zamojskim. – Zamość, 1984. – S. 49.

10. KZSzP. Z. 3. Powiat Biłgorajski. – Warszawa, 1960. – S. 19.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 281 – 282.