Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Монастир Різдва богородиці

Монастир Різдва богородиці

Розмір зображення: 800:669 піксел

Липча

Монастир Різдва пр. богородиці. 1925, 1991. (УПЦ)

Церква Різдва пр. богородиці. 1995. (УПЦ).

У 1924 р. кілька черниць звернулися до владики Досифея в Ізі з проханням заснувати жіночий монастир. Ієромонах Пантелеймон (Георгій Кундря) випросив місце під монастир, частково оплативши його, у Марії Зейкан.

Основну турботу щодо заснування монастиря взяла на себе паніматка Параскева. Допоміг також староста села Олександр Лип-чей та його родичі. Архімандрит Олексій Кабалюк та ігумен Діонисій пожертвували 20 тисяч корон.

Освятили місце 5 червня 1925 p., і черниця Параскева з 20 молодими дівчатами взялися за будівництво. Вже в кінці 1925 р. збудували церкву Різдва пр. богородиці та перші 6 келій. Навесні 1926 р. закінчили другий корпус, кухню, трапезну і майстерню. Тоді в монастирі було 45 монахинь, а в 1930 – понад 80. У 1936 р. звели сьомий житловий корпус.

Монастир мав свій водяний млин, рибник, піч для випалювання цегли тощо. Згодом збудували нову муровану церкву з вежею над входом, увінчаною цибулястою банею, з дахами під шинґловим покриттям. Іконостас до церкви виготовив І. Павлишинець.

У радянський період монастир перетворили в обласну санаторну школу-інтернат. Було збудовано два великі санаторні корпуси. Церкву розібрали близько 1961 р. Зі старих споруд збереглася лише каплиця Всіх руських святих.

З утворенням незалежної України частину будівель повернули монастирю. Збудовано дзвіницю, обладнано каплицю, а напередодні 9 травня 1995 р. освячено новозбудовану церкву, яку, починаючи з 1991 p., споруджував драгівський будівельник Василь Рішко.

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 791 – 793.