Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

2007 р. Із розрахунком на самолюбство

Мирослава Іваник

Дата: 03.12.2007

Імена львівських меценатів невдовзі можуть з’явитися на відреставрованому мурі на вулиці Валовій, 20. Із такою ідеєю виступила Лілія Онищенко, начальник управління охорони історичного середовища ЛМР. На її думку, в такий спосіб можна заохотити бізнесменів вкладати гроші у збереження культурної спадщини.

Залучення меценатських коштів для збереження та реставрації пам’яток архітектури Львова – важливий крок до захисту й опіки над безцінною спадщиною міста. У цьому переконані представники і влади, і бізнесу. Проте наразі охочих давати гроші не надто багато. Першим кроком на шляху популяризації меценацтва стало об’єднання зусиль декількох великих компаній довкола будівництва фонтану перед Львівським оперним театром. На важливості участі бізнесу в реставрації пам’яток архітектури наголошують і фахівці-реставратори, і представники громадськості.

За словами Андрія Салюка, президента Благодійного фонду “Збереження історико-архітектурної спадщини Львова”, практично всі пам’ятки архітектури у Львові потребують консервації або реставрації. Водночас пан Салюк наголошує: й меценатам, й інвесторам, які приходять у пам’ятку, потрібно добре розуміти, що це не звичайний будинок.

– Часто інвестор ставиться до пам’ятки архітектури, як до звичайної нерухомості. До прикладу, намагається збільшити площу, тим самим руйнуючи будівлю. Деяких інвесторів за їхню “реставрацію” потрібно притягувати до відповідальності. Водночас інвестори мусять розуміти: фахово реставруючи пам’ятку, вони капіталізують свої вклади, – наголошує Андрій Салюк.

За словами Л. Онищенко, основна проблема інвестицій, які приходять в історичну частину міста, в тому, що підприємець хоче миттєвого прибутку. Тому, на жаль, інвестори не надто охоче вкладають гроші в реставрацію архітектурної спадщини Львова, оскільки отримання прибутку від такого вкладення є доволі далекою перспективою.

– У Європі існує практика продажу за символічну ціну пам’яток архітектури, які перебувають у дуже поганому стані, – розповіла пані Онищенко. – Передбачають, що інвестор вкладе великі кошти в її реставрацію. Йому ставлять дуже жорсткі умови. За тим, щоб реставрацію виконували правильно, уважно стежить відповідний орган охорони культурної спадщини. На жаль, у нас такого немає. Тому часто втрачаємо безцінні пам’ятки архітектури.

За її словами, Львову дуже бракує меценатських коштів на реставрацію архітектури. Зокрема, Л. Онищенко пропонує відреставрувати мур на Валовій, 20 (де розташоване управління, – “Газета”) та вкласти в нього цеглинки з іменем мецената. Водночас наголошує: важливо не лише те, скільки грошей пожертвує компанія на реставрацію, а й те, щоб, прийшовши в історичну частину міста, своїми діями вона не зіпсувала зовнішнього вигляду пам’ятки архітектури. Особливо це стосується рекламних вивісок.

На переконання ж Андрія Салюка, щоб урятувати культурну спадщину Львова, треба насамперед вкладати кошти у зміну свідомості самих львів’ян, оскільки вони найбільше й руйнують архітектуру. Мешканців міста також слід залучати до обговорення того, які саме об’єкти архітектури Львова потребують першочергової реставрації.

Список об’єктів архітектурної спадщини Львова, які потребують найбільш нагальної реставрації, можуть скласти вже незабаром. До цього процесу планують долучити і львів’ян. На думку директора департаменту містобудування Львівської міської ради Андрія Павліва, можна було б створити сайт, на якому розмістити перелік об’єктів, які потребують реставрації, і нехай громадяни самі обирають найважливіші з них.

За словами Лілії Онищенко, у Львові є понад дві тисячі пам’яток архітектури. Дуже складно визначити, які з них необхідно реставрувати насамперед.

– За декілька хвилин я можу скласти довжелезний перелік. Однак насамперед назвала б П’ятничанську церкву, скульптурну групу “Голгофа” Вірменської церкви, скульптури на площі Ринок, – додала пані Онищенко.

Джерело: “