Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Здобудеш Українську державу або згинеш у боротьбі за неї!

Приміські села

Кривчиці с

Кривчиці, Великі Кривчиці – село на північний схід від історичного центру Львова, відоме з 1447 р. В 1931 і 1962 р. частини села приєднані до м. Львова.

Вулицю Ніщинського з Богданівською з’єднує вулиця Кривчицька дорога, названа так 1933 року.

Адресу № 1 має дев’ятиповерховий житловий будинок кінця 1970-х років, на першому поверсі якого від радянських часів міститься продовольчий магазин.

Адресу № 2-а має дев’ятиповерховий житловий будинок, зведений 2007 року. Під № 3 – триповерхова будівля 1960-х років, в якій розташована середня школа № 70. Під № 8 від часів СРСР містяться лазня та пральня самообслуговування. Будинок № 44 – дерев’яний. В одноповерховому павільйоні початку 1970-х від радянських часів – продовольчий магазин і перукарня. Адресу № 113 має храм святого Іллі УГКЦ. Протягом усього періоду радянського панування церква функціонувала. Археологічні розкопки 1995 року показали, що ще у княжі часи тут височіла мурована вежа-фортеця у вигляді ротонди, фундаменти її стін служать основою нинішнього храму, першу згадку про який датовано 1698 роком.

Кривчицьку дорогу з вулицею Втіха з’єднує вулиця Низова, названа так 1950 року. Від 1933-го вона мала назву За Фігурою. Забудова вулиці: одно- та двоповерховий конструктивізм 1930-х років, нові забудови 2000-х.

Паралельно до початку вулиці Низової пролягає тупикова вулиця Грушева, названа так 1950 року. Від 1933 р. називалася За Буком, у 1938-1950 рр. – Грабського на честь польського політика, історика й економіста Владислава Грабського (1874-1938). Забудова вулиці: одно-, дво- і триповерховий конструктивізм 1930-х років, нові забудови 2000-х.

Паралельно до вулиці Грушевої від вул. Ніщинського відходить тупикова вулиця Міжгірна, названа так 1950 року. Від 1933-го називалася На Вертепах, у 1938-1050 рр. – Жебурського.

Вулицю Низову з Кривчицькою Дорогою з’єднує вулиця На Сторожі, названа так 1946 року. Від 1933-го називалася На Чатах. Забудова вулиці: одноповерховий конструктивізм 1930-х років, нові забудови 2000-х.

Вулицю На Сторожі зі Зрубовою з’єднує вулиця Втіха, названа так 1933 року. В часи німецької окупації називалася Житецкийґассе на честь українського мовознавця Павла Житецького (1836-1911). Забудова вулиці: одноповерховий конструктивізм 1930-х, нові забудови 2000-х років.

Від вулиці Березової через Кривчицьку дорогу відходить тупикова вулиця Прогулкова, названа так 1933 року. У часи німецької окупації називалася Костомарівґассе на честь українського й російського історика Миколи Костомарова (1817-1885). Забудова: одно- та двоповерховий конструктивізм 1930-х років, нові житлові забудови.

Вул. Прогулкову з вулицею На Копані з’єднує вулиця Корпанюків, названа так 1993 року на честь українських майстрів різьблення по дереву й інкрустації з Івано-Франківщини, братів Семена та Юрія Корпанюків. До того мала назву Прогулкова бічна.

Вулицю Втіха з Прогулковою з’єднує вулиця На Копані, названа так 1993 року, до того називалася Втіха бічна. Будинок № 3 – дерев’яний. Забудова вулиці: одно- та двоповерхова 1930-х років, нові житлові забудови 1990-2000 рр.

Вулицю Втіха з Глинянським трактом з’єднує вулиця Над Джерелом, названа так 1933 року. Забудова: одноповерховий конструктивізм 1930-х років, нові забудови 2000-х.

Від вулиці Над Джерелом відходить тупикова вулиця Зрубова, названа так 1950 року. Від 1933-го мала назву Корчунок. Забудова вулиці: одноповерховий конструктивізм 1930-х років, нові будови 2000-х.

Від № 33 Кривчицької дороги відходить тупикова вулиця Березова, названа так 1933 року. Тут справді ростуть три великі берези, вочевидь, посаджені в 1930-х роках. Забудова вулиці: одноповерховий конструктивізм 1930-х, забудови 1960-х років і нового часу.

Від Прогулкової паралельно до вулиці Березової відходить тупикова вулиця Розкіш, названа так 1933 року. Будинок № 10-а – дерев’яний. Від № 75 Кривчицької Дороги відходить тупикова вулиця Духновича, названа так 1991 року на честь видатного закарпатського громадсько-політичного й освітньо-культурного діяча Олександра Духновича (1803-1865), від 1962 року мала назву Атеїстів. Забудова: одноповерхова у стилі конструктивізму 1930-х і 1960-х років.

Вулицю Глинянський тракт із Пластовою з’єднує вулиця Богданівська, названа так 1962 року. До того мала назву Богдана Хмельницького у складі селища Кривчиці. Адресу № 1 має храм Різдва Пресвятої Богородиці УАПЦ. На початку 1930-х років на цьому місці збудували римсько-католицький костел, який протягом усього радянського часу використовували як склад. Храмом із темно-червоної цегли з трьома пряслами, видовженим пресвітерієм і стрункою вежею на фронтоні львів’яни милувалися до середини 1990-х, коли будівлю до невпізнання перебудували, затинькували та завершили православними банями. Адресу № 44 від часів СРСР має станція обслуговування автомобілів, тепер сервісний центр “Діамант”.

Від перетину Богданівської з вулицею Кривчицька дорога відходить тупикова вулиця Тарасівська, названа так 1962 року. До того мала назву Шевченка у складі селища Кривчиці. Будинки № № 1, 14, 38, 45 – дерев’яні.

Від Тарасівської на південь відходить вулиця Самокиша, названа так 1993 року на честь українського художника Миколи Самокиша (1860-1944). Від 1962 р. називалася Тарасівська бічна, до того мала назву Шевченка бічна у складі селища Кривчиці. Будинок № 7 – дерев’яний. Забудова: одноповерхова садибна.

Від Тарасівської на північ відходить тупикова вулиця Горліса-Горського, названа так 1993 року на честь українського письменника, учасника національного руху Юрія Горліса-Горського (1898-1946); від 1962-го мала назву Тепловозна, до того – Залізнична у складі селища Кривчиці. Забудова вулиці: одноповерхова садибна.

Від перетину вулиці Богданівської зі Старознесенською на північ пролягає тупикова вулиця Бескидська, названа так 1993 року. Частина вулиці до колії від 1963 року називалася Учбова, в післявоєнні часи – Шкільна, а за Польщі у 1930-х роках – Полтв’яна. Частина вулиці за колією від 1962 року мала назву Золочівська, за часів Польщі – Польна. Забудова вулиці: одноповерхова садибна, у стилі конструктивізму 1930-х, нові забудови 2000-х років.

Від вулиці Бескидської на схід відходить тупикова вулиця Снігурівська, названа так 1962 року. Забудова: одноповерхова садибна, у стилі конструктивізму 1930-х років, нові забудови 2000-х.

Від перетину вулиць Бескидської та Гайдучка на схід відходить тупикова вулиця Краснянська, названа так 1962 року, доти називалася Ланова у складі селища Кривчиці. Забудова вулиці: одноповерхова садибна 1930-х, 1960-х і 2000-х років.

Вул. Бескидську з Богданівською з’єднує вулиця Гайдучка, названа так 1993 року на честь діяча українського гімнастичного товариства “Сокіл” у Львові в міжвоєнний період Степана Гайдучка. Від 1979-го називалася Дубаса. У чотириповерховій будівлі 1960-х років міститься Львівська фабрика свічок. Забудова вулиці: промислова радянського періоду.

Від вул. Богданівської нижче від перетину з вулицею Старознесенською відходить невелика тупикова вулиця Монгольська, названа так 1962 року. До того мала назву Комсомольська бічна у складі селища Кривчиці. Забудова вулиці: одноповерхова садибна.

Ілько Лемко

Джерело: “”, 19 червня 2008 року, № 86 (394)

Від Тракту Глинянського, № 42 на південний схід відходить тупикова вулиця Дубова, названа так 1962 року, до цього часу мала назву Лісна у складі селища Кривчиці.

Від вулиці Дубової відходить тупикова вулиця Лебедина, названа так 1962 року. Забудова – одноповерхова 1930-х років, нові одно- і двоповерхові будинки 2000-х років.

Від Дубової відходить півколом вулиця Навколишня, названа так 1962 року, до цього часу мала назву Окружна у складі селища Кривчиці. Забудова вулиці – одноповерхова 1930-х років, нові одно- і двоповерхові будинки 2000-х років.

Від вулиці Дубової відходить тупикова вулиця Січова, названа так 1962 року, до цього часу мала назву Нова у складі селища Кривчиці. Забудова вулиці – одно- і двоповерхова 1930-1960-х років, нова житлова забудова 2000-х років.

Вулицю Личаківську з Січовою з’єднує вулиця Полуднева, названа так 1962 року. Забудова – одноповерховий конструктивізм 1930-х років, промислова забудова, нова житлова забудова 2000-х років.

Від вулиці Полудневої на захід відходить тупикова вулиця Базальтова, названа так 1958 року. Від 1930-х мала назву Міцкевича бічна у складі селища Гори. Забудова вулиці – одноповерховий конструктивізм 1930-х років, одно- і двоповерхові житлові забудови 2000-х років.

Паралельно до вулиці Базальтової простягається тупикова вулиця Гранітна, названа так 1958 року. Від 1930-х мала назву Міцкевича бічна у складі селища Гори. Забудова вулиці – одноповерховий конструктивізм 1930-х років, одно- і двоповерхові житлові забудови 2000-х років.

Від № 64 Тракту Глинянського відходить тупикова вулиця Над’ярна, названа так 1962 року, від 1930-х років мала назву Піскова у складі селища Кривчиці. Забудова вулиці – одноповерхова 1930-х років, нові двоповерхові забудови.

Вулицю Над’ярну з Трактом Глинянським з’єднує вулиця Курінна, названа так 1962 року. Будинки № № 11 і 22 – дерев’яні. На вулиці є діюча водяна колонка. Від № 102 Тракту Глинянського відходить тупикова вулиця Лодія, названа так 1993 року на честь українського філософа і просвітителя Петра Лодія (1764-1829), від 1930-х років мала назву Лисиницька у складі селища Кривчиці, у 1962-1993 роках називалася Бригадирська. Забудова вулиці – одноповерховий конструктивізм 1930-х і 1960-х років, нові забудови 2000-х років.

Від кінця вулиці Лодія відходить тупикова вулиця Залісна, названа так 1962 року, до того часу мала назву Яблунева у складі селища Кривчиці. Забудова вулиці – одноповерховий конструктивізм 1930-х і 1960-х років, нові забудови 2000-х років.

Вулицю Лодія з Трактом Глинянським з’єднує вул. Наступальна, названа так 1962 року, до цього часу мала назву Бойова у складі селища Кривчиці. Забудова вулиці – одноповерхова житлова 1930-х і 1960-х років, дачна садибна забудова.

Від Наступальної на схід відходить тупикова вулиця Генерала Кравса, названа так 1993 року на честь українського військового діяча, генерала Української Галицької Армії Антона Кравса (1871-1945), до цього часу мала назву Наступальна бічна. За Кривчицьким цвинтарем починається і виходить на вулицю Поетичну вулиця Бігова, названа так 1962 року. Будинок № 9 дерев’яний. Забудова вулиці – одноповерхова 1930-х і 1960-х років, нові житлові будинки 2000-х років.

Вулицю Богданівську з Біговою з’єднує вулиця Поетична, названа так 1962 року, до цього часу мала назву Франка у складі селища Кривчиці. Забудова вулиці – одноповерхова 1930-х і 1960-х, нові житлові забудови 2000-х років.

Паралельно до вулиці Поетичної від Богданівської відходить тупикова вулиця Переможна, названа так 1962 року, до цього часу мала назву Зелена у складі селища Кривчиці. Забудова вулиці – одноповерхова 1930-х років, нові житлові забудови 2000-х років.

Паралельно до вул. Переможної простягається тупикова вулиця Визвольна, названа так 1962 року, до цього часу мала назву Глибока у складі селища Кривчиці. Паралельно до Визвольної пролягла вулиця Глиняна, названа так 1962 року. Забудова вулиці – одноповерхова 1930-х і 1960-х років, нові житлові забудови 2000-х років.

Від Глиняної відходить тупикова вулиця Малі Кривчиці, названа так 1962 року, до цього часу мала назву Ясна у складі селища Кривчиці. Забудова вулиці – одноповерхова 1930-х і 1960-х, нові житлові забудови 2000-х років.

Перпендикулярно до вулиці Малі Кривчиці Глиняну з Приязною з’єднує вулиця Лотоцького, названа так 1993 року на честь українського письменника, історика та педагога Антона Лотоцького (1881-1949). До 1962 року мала назву Садова у складі селища Кривчиці, у 1962-1993 роках називалася Аджарська. Забудова вулиці – одноповерхова 1930-х років, нові житлові забудови 2000-х років.

Перпендикулярно до вулиці Малі Кривчиці простягається тупикова вулиця Приязна, названа так 1962 року, до цього часу мала назву Весела у складі селища Кривчиці. Забудова вулиці – одноповерхова 1930-х і 1960-х років, нові житлові будинки 2000-х років.

Паралельно до Приязної йде тупикова вулиця Вовка, названа так 1992 року на честь видатного українського етнографа, археолога і публіциста Федора Вовка (1847-1918), до цього часу мала назву Спадиста у складі селища Кривчиці. Забудова вулиці – одноповерхова 1930-х і 1960-х років, нові житлові забудови 2000-х років.

Вулицю Богданівську з Тарасівською з’єднує вулиця Подолинського, названа так 1993 року на честь українського економіста та громадсько-політичного діяча Сергія Подолинського (1850-1891), від 1962 року мала назву Медична у складі селища Кривчиці.

Навпроти вулиці Переможної від Богданівської на захід відходить тупикова вулиця Іванова Гора, названа так 1993 року, від 1939-го мала назву Іван-Гора. Це фактично невеличкий хутір, який складається з трьох будинків 1930-х років у стилі конструктивізму та нового часу.

Ілько Лемко

Джерело: “”, 12 червня 2008 року, № 83 (391)

Вкладені елементи

Фото з Вікіпедії 	Костел Воздвиження збудовано в 1930-х рр. В 1990 р. передана УАПЦ, освячена як церква Різдва богородиці (вул.Богданівська, № 1).…
Церква Різдва богородиці (+)
Фото з Вікіпедії 	Церква св.Іллі (Кривчицька дорога, № 123 [103?]). Греко-католицька (станом на 2001 р.). 	Дерев’яна церква збудована в 1698 р., в…
Церква св.Іллі

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2019 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 1774

Модифіковано : 9.10.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.