Кладовище на вул. Липовій

Православне кладовище (вул. Lipowa): ділянка та пам’ятник воїнам Армії УНР (в районі православної церкви жон мироносиць); могила сотника Миколи Лютого-Лютенка (1885–1926), чиновника Міністерства військових справ УНР, фармацевта; поховання сотника Сергія Бондаренка (1900–1939), могила сотника Пантелеймона Шитовського (1880–1942).

У частині кладовища при вул. Білій похований Микола Королько (25.11.1905-20.03.1986)– багатолітній голова воєводського правління УСКТ в Любліні. В 1968 р. Королько став головою головного правління УСКТ у Варшаві. Переконаний комуніст. Разом з ним похована його дружина Вера (22.02.1904-08.02.2000): сектор P4KI, ряд 3, поховання №4.

Королько Микола Іванович (25. 11. 1905, с. Юрів, нині Люблін. воєводства, Польща – 20. 03. 1986, м. Люблін) – український громадсько-політичний діяч у Поль­­щі. 1915 разом із родиною депортов. до м. Саратов (Росія), 1922 повернувся у рідне село. Вступив до КПЗУ, брав активну участь у політ. діяльності. 1926 заарешт. польс. поліцією і ув’яз­­нений на 7 р. Після звільнення перебував на нелегал. станови­­щі. 1942–44 – в’язень нім. конц­­таборів. 1956 взяв участь у 1-му з’їзді українців, примусово роз­­селених під час акції «Вісла» 1947 для полонізації у селах Зх. і Пн. Польщі, на якому обрано кер-во новоствор. орг-ції – Укр. сусп.-культур. т-ва. Був головою Люблін. відділ., головою гол. правління (1967–80) і почес. го­­ловою (від 1980) цього т-ва. На сторінках укр. вид. у Польщі – тижневика «Наше слово», його щомісяч. додатка «Наша культура» й щоріч. «Український календар» висвітлював життя укра­­їнців і польс.-укр. стосунки у міжвоєн., воєн. та післявоєн. пе­­ріоди.

Джерела:

Syrnyk J. Ukraińskie Towarz­­yst­­wo Społeczno-Kulturalne (1956–1990). Wrocław, 2008.

Підготував І. Парнікоза, НІАМ "Київська фортеця".