Братські могили радянських воїнів

Лариса Восьмірова

Братська могила радянських воїнів, 1941 – 45 (іст). Мироносицьке кладовище, вул. Сумська, 60. У південно-східній частині кладовища, за 20 м від центрального входу.

Поховано 310 радянських воїнів, які загинули у вересні – на початку жовтня 1941 під час оборонних боїв за місто підрозділами 21-ї армії та під час визволення міста від німецько-нацистських загарбників 23 лютого 1943 підрозділами 100-ї стрілецької дивізії 40-ї армії і 19 серпня 1943 підрозділами 52-го стрілецького корпусу у складі: 161 -ї, 309-ї стрілецьких дивізій, 14-ї винищувальної бригади; 2-го танкового корпусу у складі: 26-ї, 29-ї танкових бригад, 58-ї мотострілкової бригади, 15-го окремого гвардійського танкового полку прориву, 202-го танкового полку прориву, а також воїни, які померли від ран у дислокованих тут шпиталях: 6046, 5161, 3563, 1404, 2676, 1067, 3502, 1111, 596, 2201 з серпня 1943 по 5 червня 1945. Відомі прізвища 157 загиблих. Серед похованих – Герої Радянського Союзу О.Влазнєв і К.Назимов.

Влазнєв Олексій Леонтійович [1910, с. Липівка (нині Малосердобинського р-ну Пензенської обл., Російська Федерація) – 14.01.1944, м. Лебедин] – Герой Радянського Союзу (03.06.1943, посмертно).

Отримав початкову освіту. У Червоній Армії з 1941. У тому ж році в діючий армії. Стрілець окремого мотострілецького батальйону 9-ї гвардійської механізованої бригади 3 гвардійського механізованого корпусу 47-ї армії (Воронезький фронт) гвардії рядовий.

Відзначився при форсуванні Дніпра. У ніч на 30 вересня 1943 на підступах до Дніпра у складі групи бійців першим у батальйоні подолав річку в районі с. Селище Канівського району Черкаської обл. На плацдармі відділення успішно відбило декілька контратак противника. У наступальних боях був поранений і помер від ран у шпиталі, що знаходився у Лебедині. За мужність і відвагу, проявлені при форсуванні Дніпра посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Нагороджений орденом Леніна, Червоного Прапору, медаллю. Його ім’я носить школа у с. Липівка, у с. Мала Сердоба відкрито меморіал.

Назимов Костянтин Савелійович [04.03.1915, м. Петроград (нині Санкт-Петербург, Російська Федерація) – 23.12.1944] – Герой Радянського Союзу (26.10.1944) .

Закінчив 7 класів. Працював слюсарем. У Червоній Армії з 1939. У 1940 закінчив Чугуївське військове авіаційне училище. На фронтах Другої світової війни з березня 1943. Капітан, командир ескадрильї 254 винищувального авіаційного полку, 269-ї винищувальної авіаційної дивізії 14-ї повітряної армії Прибалтійського фронту. На серпень 1944 здійснив 240 бойових вильотів, у 27 повітряних боях особисто збив 15 літаків і у групі 2 літака противника. Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапору, орденом Олександра Невського, Вітчизняної війни 1 ст. У кінці листопада 1944 прибув до Лебедина, де 23 грудня 1944 загинув при виконанні бойового завдання.

У 1964 останки загиблих воїнів з різних місць перенесені у братську могилу, на якій у тому ж році встановлено бетонну скульптурну групу воїна і дівчинки /3,37 м/ з меморіальним написом на цегляному постаменті /1,87 м/.

[Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації, ф. 335, оп. 5113, спр. 3, арк. 40-41; ф. 203, оп. 2889, спр. 5, арк. 94; оп. 2843, спр. 510, арк. 25; Військово-медичний музей МО Російської Федерації. Книга обліку померлих в 2676, 1111, 596, 1404, 4502, 1067, 2035, 5161 шпиталях; Паспорти військових поховань Сумського обласного військкомату. Облікова картка № 946; Герои Советского Союза : Краткий биографический словарь. – М., 1987. – Т. 1. – С. 271, 1988. – Т. 2 . – С. 140; Освобождение городов. – М., 1985. – С. 139; История городов и сел Украинской ССР. Сумская область. – К., 1980. – С. 369; Буров А. В. Твои герои, Ленинград. – 2-е изд. / А. В. Буров. – Л., 1970. – С. 588; Хахлин Л. А. Рассказы о мужестве / Л. А. Хахлин. – Л., 1978. – С. 159-184; Герои и подвиги. Кн. 1. – Саратов, 1966. – С. 161-162; Герои – освободители Черкасщины. – 2-е изд. доп., испр. – Днепропетровск, 1980. – С. 111.]

Братська могила радянських воїнів, 1941 – 45 (іст). Покровське кладовище, вул. Шевченківська. У східній частині кладовища.

Поховано 15 радянських воїнів. Серед похованих – воїни з підрозділів 21-ї армії, які загинули у вересні 1941 при обороні міста від німецько-нацистських окупантів, воїни, які загинули під час визволення міста 23 лютого 1943 та 19 серпня 1943, воїни, які померли від ран у дислокованих тут шпиталях: 6046, 2201, 5161, 1404, 2676, 1067, 3502, 1111, 596 у період з серпня 1943 по травень 1945. Бої за визволення міста велись підрозділами 100-ї стрілецької дивізії 40-ї армії і підрозділами 52-го стрілецького корпусу у складі: 161 -ї, 309-ї, стрілецьких дивізій, 14-ї винищувальної бригади; 2-го танкового корпусу у складі: 26-ї, 99-ї танкових бригад, 58-ї мотострілкової танкової бригади, 15-го окремого гвардійського танкового полку прориву, 202-го танкового полку прориву та воїни. Відомі прізвища усіх загиблих.

У 1964 останки загиблих з різних місць перенесені у братську могилу, на якій у тому ж році встановлено залізобетонну скульптуру воїна /2,7 м/ з меморіальним написом на постаменті /2,0 м/ і мармуровій надгробній плиті.

[Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації, ф. 335, оп. 5113, спр. 3, арк. 40-41; ф. 203, оп. 2889, спр. 5, арк. 94; оп. 2843, спр. 510, арк. 25; Військово-медичний музей МО Російської Федерації. Книга обліку померлих в ЕШ за період 01.01.1942 – 13.01.1946; Алфавітна книга померлих в ЕШ за період 13.01.1942 – 06.09.1945; Книга поховань померлих в ЕШ 1404 за період 14.07.1943 – 11.10.1945; Книга поховань померлих в ЕШ 1067 за період 02.09. 1941 – 07.04.1946; Паспорти військових поховань Сумського обласного військкомату. Облікова картка № 149; Освобождение городов. – М., 1985. – С. 139; История городов и сел. Украинской ССР. Сумская область. – К., 1980. – С. 369.]

Братська могила радянських воїнів, 1943 (іст.). Вул. Першогвардійська. При виїзді з міста (р-н Губчине).

Поховано 9 радянських воїнів, які загинули в боях за визволення міста від німецько-нацистських загарбників 23 лютого 1943 підрозділами 100-ї стрілецької дивізії 40-ї армії і 19 серпня 1943 підрозділами 52-го стрілецького корпусу у складі: 161 -ї, 309-ї стрілецьких дивізій, 14-ї винищувальної бригади; 2-го танкового корпусу у складі: 26-ї, 99-ї танкових бригад, 58-ї мотострілецької бригади, 15-го окремого гвардійського танкового полку прориву; 202-го танкового полку прориву. Відомі прізвища трьох загиблих: рядові В.Курганський, П.Молодецький, військовий лікар В.Пелюшкова.

У 1962 останки загиблих з різних місць перенесені у братську могилу, на якій у 1966 встановлено бетонну скульптуру воїна /2,68 м/ з меморіальним написом на цегляному постаменті /1, 47 м/.

[Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації, ф. 203, оп. 2889, спр. 5, арк. 94; оп. 2643, спр. 510, арк. 25;Паспорти військових поховань Сумського обласного військкомату. Облікова картка № 906; История городов и сел Украинской ССР. Сумская область. – К., 1980. – С. 369; Памятники истории и культуры Украинской ССР : каталог-справочник. – К., 1997. – С. 465; Освобождение городов. – М., 1985. – С. 139.]

Братська могила радянських воїнів та партизанів, 1941 – 45 (іст). Троїцьке кладовище, вул. Русіянова. У південні частині кладовища.

Поховано 80 радянських воїнів. Серед похованих – воїни з підрозділів 21-ї армії, які загинули у вересні – на початку жовтня 1941 під час оборонних боїв за місто; воїни, які загинули під час визволення міста від німецько-нацистських загарбників 23 лютого 1943 та 19 серпня 1943; воїни які померли від ран у дислокованих тут шпиталях: 6046, 2201, 5161, 1404, 2676, 1067, 3502,1111, 596 у період з серпня 1943 по 5 червня 1945. Бої за визволення міста велись підрозділами 100-ї стрілецької дивізії 40-ї армії і підрозділами 52-го стрілецького корпусу у складі: 161 -ї, 309-ї, стрілецьких дивізій, 14-ї винищувальної бригади; 2-го танкового корпусу у складі: 26-го, 99-го танкових бригад, 5 8-ї мотострілкової танкової бригади, 15-го окремого гвардійського танкового полку прориву, 202-го танкового полку прориву.

У могилі поховані також 3 партизана загону К.Карпова: Я.Дудченко, В.Філонов – льотчик, літак якого було збито під час бою по обороні міста і він приєднався до партизан, Є.Золотоверхова – господарка явочної квартири.

У 1964 останки загиблих з різних місць перенесені у братську могилу, на якій у 1965 встановлено бетонну скульптурну групу воїна і дівчинки /2,6 м/ з меморіальним написом на цегляному постаменті /2,1 м/.

[Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації, ф. 203, оп. 2889, спр. 5, арк. 94; оп. 2889, спр. 510, арк. 25; Військовомедичний музей МО Російської Федерації: Книга обліку померлих в ЕШ 2676, 1111, 1404, 1067, 596; Державний архів Сумської обл., ф. П-4, оп. 3 П, спр. 294, арк. 38,67; Паспорти військових поховань Сумського обласного військкомату. Облікова картка № 903; Освобождение городов. – М., 1985. – С. 139.]

Братська могила учасників громадянської війни та радянських воїнів, 1919 – 29, 1943 (іст.). Пл. Свободи. У східній частині міста, у сквері біля Вознесенської церкви.

Поховані учасники громадянської війни, які загинули у 1919 – 29; 15 радянських воїнів, які загинули під час визволення міста від німецько-нацистських загарбників 19 серпня 1943 підрозділами 52-го стрілецького корпусу у складі: 161-ї, 309-ї, стрілецьких дивізій, 14-ї винищувальної бригади; 2-го танкового корпусу у складі: 26-ї, 99-ї танкових бригад, 58-ї мотострілкової танкової бригади, 15-го окремого гвардійського танкового полку прориву і 202-го танкового полку прориву та воїни. які померли від ран у дислокованих тут шпиталях: 6046, 5161, 1404, 2676, 1067, 3502, 1111, 596, 2201. Відомі прізвища 17 учасників громадянської війни і 5 воїнів-визволителів.

У 1964 останки загиблих воїнів перепоховані у могилу учасників громадянської війни, на якій у 1966 встановлено бетонну скульптурну групу червоноармійця і матроса /2,60 м/ та бетонну надгробну плиту з прізвищами загиблих. На фасадному боці цегляного постаменту /2,70 м/ – меморіальні написи.

[Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації, ф. 203, оп. 2889, спр. 5, арк. 94; спр. 510, арк. 25; ф. 335, оп. 5113, спр. 3, арк. 40-41; Військово-медичний музей МО Російської Федерації. Книга обліку померлих в ЕШ 2676, 1111, 1404, 1067, 596; Державний архів Сумської обл., ф. П-4, оп. 3 П, спр. 243, арк. 8-14; спр. 228, арк. 323-324; Паспорти військових поховань Сумського обласного військкомату. Облікова картка № 902; Освобождение городов. – М., 1985. – С. 139; Памятники истории и культуры Украинской ССР : каталог-справочник. – К., 1997. – С. 465.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 661 – 663.