Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

2017 р. Звід пам’яток України

Віктор Вечерський

Палац і парк, 2-а пол. 19 ст. (архіт.). Палацово-парковий ансамбль площею 56 га міститься при в’їзді в селище на активному рельєфі, що включає пагорби, яри, долини, каскад ставків, діброви, а також палац.

Парк було закладено у 1860 – 70-х рр. на основі природного масиву листяного лісу, в якому переважали дуби. Землі в околицях Кияниці скупив у різних власників протягом 1865-83 рр. відомий сумський промисловець і меценат І.Харитоненко (1822-91). Після його смерті Кияницький маєток успадкувала, згідно з заповітом, племінниця Марія Матвіївна, котра вийшла заміж за сумського купця 2-ї гільдії Миколу Йосиповича Лещинського. При ньому у 1890-х рр. в парку було зведено великий садибний будинок, так званий палац, у неоренесансній стилістиці. У той час навколо будинку були влаштовані квітники, а з тильного боку на площі понад 70 га – ландшафтний парк. Під час громадянської війни садибний будинок підпалили, проте не знищили дощенту і в 1920-х рр. він був відбудований зі зміною внутрішнього розпланування. Протягом 2-ої пол. 20 ст. тут містилася туристична база.

Палац, 2-а пол. 19 ст. (архіт.). Височить у центрі великої відкритої галявини на березі ставу. Він є композиційним центром палацово-паркового ансамблю. Палац двоповерховий з підвалом, мурований з цегли й потинькований, складної конфігурації в плані, з ризалітами на бічних і тильному фасадах, з чотириярусною вежею з тилу й одноповерховою прибудовою типу тераси. Особливістю будівлі є влаштування головного входу на бічному (причілковому) фасаді. Внутрішнє розпланування – коридорне з двобічним розташуванням приміщень. Перекриття плоскі балкові.

Фасади рясно декоровані: стіни оброблені рустом, завершені антаблементом, з балюстрадою над карнизом. На ризалітах – фігурні фронтони. Вікна облямовані наличниками з трикутними сандриками. Головний вхід підкреслено портиком, що несе терасу, огороджену балюстрадою. У портик ведуть прямі сходи з пандусами обабіч. В інтер’єрі збереглися парадні сходи, дві зали, прикрашені штукатурним ліпленням.

Крім палацу, в ансамблі збереглися також деякі господарські споруди, а також мурований з червоної цегли арковий однопрогоновий міст через яр у парку.

Парк, 2-а пол. 19 ст. (архіт.). Займає площу 55,7 га і складається з регулярної частини, що прилягає до палацу, та ландшафтної, що має найбільшу цінність, оскільки стверна на основі старої природної діброви. Його композиція розгортається навколо мальовничого водоймища. Містить 40 місцевих видів і форм дерев і чагарників, а також 60 – іноземного походження, акліматизованих тут. Крім дуба, зустрічаються вікові дерева клена, липи сріблястої і кавказької, бука, в’яза, каштана, ясена. Переважають листяні породи, зростає багато декоративних чагарників. З екзотичних рослин найбільш цікаві платани, гінкго, оксамит амурський, пробкове дерево, горіхи сірий і чорний, срібляста ялина, сибірська модрина, сосна Веймутова, ялина каліфорнийська, канадська і віргінська, клени червоний, гірканський і Шведлера.

Кияницький палацово-парковий ансамбль є унікальним на Сумщині й становить визначну історико-архітектурну цінність. Він є пам’яткою архітектури національного значення, а парк – ще й пам’ятка природи загальнодержавного значення.

[Вейсберг Б. С. От Десны до Ворсклы / Б. С. Вейсберг, П. А. Нестеренко, П. А. Стефаров. – X., 1986. – С. 42-45; Дейнека А. И. Памятники архитектуры Сумщины / А. И. Дейнека. – Х., 1989. – С. 96-97; Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Т. 4. – К., 1986. – С. 26-27; Суми. Вулицями старого міста : Історико-архітектурний альбом. – Суми, 2003. – С. 146.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 1170 – 1171.