Пам’ятник О. О. Богомольцю
357. Пам’ятник Богомольцю О. О., 1974 (мист.).
Вул. Вишгородська, 67. На території садиби Інституту геронтології АМН України, серед зелених насаджень.
Автори – ск. В. Хоменко, арх. В. Грунський. Розміри: вис. скульптури – 2,1 м, постамент – 0,8 × 0,8 × 1,1 м.
Богомолець Олександр Олександрович (1881–1946) – вчений-патофізіолог, державний і громадський діяч, акад. (з 1929) і президент (з 1930) ВУАН, акад. (з 1932) і віце-президент (з 1942) АН СРСР, акад. АМН СРСР (з 1944) і АН БРСР (з 1939), почесний член АН Груз. РСР (з 1944), заслужений діяч науки УРСР (з 1943) і РРФСР (з 1935), Герой Соціалістичної Праці (1944), засновник Інституту фізіології НАНУ.
Ім’я вченого носять Інститут фізіології і Національний медичний університет.
Президією АН УРСР засновано премію ім. О. Богомольця (1954). Мешкав у Києві на сучасній вул. Академіка Богомольця, 2. Ім’ям вченого названо вулицю у Києві.
Постать вченого на повний зріст, виконану в техніці гальванопластики, встановлено на прямокутному постаменті з рожевого граніту. О. Богомольця зображено в легкому невимушеному русі: ліва нога виставлена вперед, через праву, зігнуту в лікті руку, що спирається на палицю, перекинуте довге пальто, ліва рука вільно опущена вздовж тіла.
З-під піджака видно комір сорочки та краватку. В скульптурному портреті виразно відтворені риси зовнішності: худорляве обличчя, трохи сутулувата легка фігура. Пластика відзначається реалістичністю й точністю у передачі деталей. На чоловому боці постаменту вмонтовано металеву таблицю з ім’ям ученого.
Галина Скляренко.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 851.