Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби
за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

1966 р. Історія українського мистецтва

Від згаданих вище храмів шестистовпного типу відрізняються дві визначні кам’яні споруди Києва, збудовані в кінці XI століття. Це Михайлівський собор Видубицького монастиря в Києві (іл. 128, 129) та відомий з розкопок і літописної розповіді Борисоглібський собор у Вишгороді [М. К. Каргер. К истории киевского зодчества XI в. Храм-мавзолей Бориса и Глеба в Вышгороде. – «Советская археология», XVI, М., 1952, стор. 77 – 99]. У цих двох спорудах було повторено тип чернігівського Спаського собору з характерним для нього восьмистовпним витягнутим планом [Дехто з дослідників давньоруського будівництва вважає, що Видубицький собор має не восьмистовпний, а шестистовпний план (М. І. Брунов, К. М. Афанасьев)]. Можливо, що тут, як і в Спаському соборі, поперечні рукава хреста були відгороджені аркадами, і це надавало хрестовокупольній будівлі певних елементів базилікальності.

У другій половині XI століття на південній околиці Києва, в мальовничій місцевості – Видубичах, звідки йшли шляхи на південь і на південний схід, Всеволод Ярославович збудував свою літню резиденцію – Красний двір, а біля нього – князівський Видубицький монастир. Красний двір зруйнували половці, а монастир протягом довгих років відігравав роль вотчинного монастиря київської династії Мономаховичів.

Спорудження Михайлівського собору Видубицького монастиря було розпочато в 1070 і завершено в 1088 році. Збереглася тільки західна його частина, східна ж була підмита водами Дніпра і впала (вона відома нам з археологічних розкопок). Розміри собору порівняно невеликі, особливо ширина. Як і в чернігівському Спаському соборі, головний купол містився в центрі будівлі. У західній частині – широкий нартекс, зліва, як і в Спаському соборі, – башта, справа – хрещальня. Відрізняло ці споруди лише те, що хрещальня і башта були не поруч з собором, а безпосередньо в нартексі. Башта одним боком виходила з основного об’єму, утворкуочи криволінійний у плані виступ на північному фасаді, і завершувалася рядом півциркульних арок, над якими височів купол. Під час розкопок з південно-східного боку було знайдено рештки якоїсь прямокутної в плані прибудови, яка, можливо, була вежею. Як завершувався Михайлівський собор – невідомо, бо склепіння не збереглися. Фасади його прикрашали цікаві багатоступінчасті перспективні ніші.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 1, с. 174 – 176.