Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

[1990 р.] Паспортна інформація

Будинок пансіону Левашової (нині – президії Національної академії наук України)

Пам’ятка історії.

1919, 1930-1946, 1928-1929, 1934-1962 рр.

Розміщення:

м. Київ, вул. Володимирська, 54.

Загальний опис:

Триповерхова споруда в неокласичному стилі (надбудова в 1891 р.). Потинькована, фарбована в світло-зелений колір. Цоколь з сірого граніту. Рустована, з ліпними наличниками. Поверхи розділяються простим карнизом. Верхній карниз складний – з медальйонами та кронштейнами. На фасаді меморіальні дошки з написами:

“У цьому будинку в 1919 р. працював видатний радянський вчений, перший Президент Академії наук УРСР академік Вернадський Володимир Іванович. 1863-1945”.

Мармур. Меморіальна дошка встановлена в 1968 р.

“Тут працював видатний радянський вчений, Президент Академії наук УРСР (з 1980 по 1946 рік), Герой Соціалістичної Праці академік Олександр Олександрович Богомолець. Народився 1881 р. Помер 1946 р.”

Мармур. Меморіальна дошка встановлена в 1947 р.

“Тут працював у 1928-1929 р. видатний радянський вчений, президент Академії Наук Української РСР Данило Кирилович Заболотний (1866-1929)”.

Мармур. Меморіальна дошка встановлена в 1955 р.

“В цьому будинку в 1934-1962 р. працював видатний радянський вчений-біохімік, президент Академії Наук УРСР Академік Палладін Олександр Володимирович (1885-1972)”.

Мармур. 1974 р.

Будівник – Київські міжобласні науково-реставраційні виробничі майстерні Держбуду УРСР. Замовник – Управління культури Київського міськвиконкому.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Вернадський В.І. (12.03.1863-6.01.1945) – видатний радянський природознавець, перший президент АН УРСР (1919-1921 рр), академік АН УРСР (з 1919 р.), доктор геології (з 1897 р.), професор (з 1898 р.), член Чехословацької АН (з 1926 р.) та Паризької АН (з 1928 р.), член багатьох вітчизняних і зарубіжних наукових товариств. З червня 1917 р. ряд років жив на Україні. Брав активну участь у створенні АН УРСР.

Богомолець О.О. (24.05.1881-19.07.1946) – видатний український радянський патофізіолог, державний громадський діяч, академік АН УРСР (з 1932 р., з 1942 р.- віце-президент), академік АН БРСР (з 1939 р.), дійсний член АМН СРСР (з 1944 р.), доктор медицини (з 1909 р.), професор (з 1911 р.); Герой Соціалістичної Праці (з 1944 р.), заслужений діяч науки РСФСР (з 1935 р.), заслужений діяч науки УРСР (з 1943 р.). Створив школу паталофізіологів всесоюзного значення.

Заболотний Д.К. (2.12.1866-15.12.1929) – видатний український радянський мікробіолог епідеміолог, академік АН СРСР (з 1929 р.), академік УРСР (з 1922; в 1928-1929 – її президент), член ВЦВК (з 1921 р.) і ВУЦВК (з 1921 р.), засновник міжнародного товариства мікробіологів. З 1929 р. – директор інституту мікробіології (тепер ім. Заболотного Д.К.) АН УРСР в Києві, який засновано під безпосереднім керівництвом Заболотного Д.К.

Палладін О.В. (10.09.1885-1972) – український радянський біохімік, академік АН СРСР (з 1942 р.), академік АН УРСР (з 1929 р.); з 1939 р. – віце-президент, 1946-1962 р. – президент АН УРСР, дійсний член АМН СРСР (з 1944 р.), АН БРСР (з 1950 р.), Польської АН (з 1950 р.), почесний академік Болгарської АН (з 1953 р.), заслужений діяч наук УРСР (з 1935 р.), Герой Соціалістичної Праці (з 1955 р.). З 1925 р. Палладін О.В. – директор заснованого за його ініціативою Українського біохімічного інституту в Харкові (з 1931 р. – Інститут біохімії АН УРСР у Києві).

Палладін О.В. – засновник української біохімічної школи, автор підручника з біохімії; засновник і редактор (з 1926 р.) “Українського біохімічного журналу”. Засновник і голова Українського фізіологічного товариства (з 1928 р.); голова Українського біохімічного товариства (з 1958 р.).

Будинок Президії Академії Наук УРСР зведено в 1850 р.

Архітектор – Беретті О.В.

Надбудова в 1891-1892 р.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно Рішення Київської міської Ради депутатів трудящих № 159 від 27 січня 1970 р.

Основна бібліографія, архівні дані:

Дроботько В.Г. В.І. Вернадський – перший президент АН УРСР // Мікробіологічний журнал, 1963.- Т. 25.- В. 2.

Мартич Ю. Олександр Богомолець.- К., 1951.

Радянська енциклопедія історії України.- Т. 1.- К., 1969.- С. 265.

РЕІУ.- Т. 1.- К., 1969.- С. 112 // Дроботько В.Г. Данило Кирилович Заболотний.- К., 1950.

Українська радянська енциклопедія.- Т. 10.- К., 1962.- С. 49 // Утевский А.М. Александр Владимирович Палладин.- К., 1961.

Ілюстративні матеріали:

Схематичний план розташування будинку.

Фасад будинку Президії Національної Академії наук України