Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

[1990 р.] Паспортна інформація

Пам’ятник Т.Г.Шевченку

Пам’ятка монументального мистецтва

1939 р.

Розміщення:

м. Київ, вул. Володимирська, парк Т. Шевченка.

Загальний опис:

Пам’ятник являє собою бронзову статую поета на прямокутному високому постаменті. Під постаментом створено зелений пагорб з гранітними сходами.

З фронтального боку постаменту напис:

“Т.Г. Шевченко

1814-1861

І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій,

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом.

Т. Шевченко”

Матеріал: статуя – бронза; постамент – граніт.

Висота пам’ятника: загальна – 13,75 м; статуї – 6,45 м; постаменту – 7,30 м.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Пам’ятник відкрито у 1939 р.

Автори пам’ятника – скульптор М.Г. Манізер, архітектор Є.А. Левінсон.

Будівник – Київські міжобласні спеціальні науково-реставраційні виробничі майстерні Держбуду УРСР.

Замовник – Київський міськвиконком.

Шевченко Тарас Григорович (9.03.1814 р., с. Моринці, тепер Черкаської обл.- 10.03.1861 р., м. Петербург) – видатний український поет, художник, громадсько-політичний діяч. Основоположник нової української літератури і критичного реалізму в українському образотворчому мистецтві, творець сучасної української мови.

Син кріпака, викуплений з неволі (1838 р.) заходами передових діячів російської та української культури – К. Брюллова, В. Жуковського, В. Григоровича, О. Венецианова, І. Сошенка, М. Вієльгорського та ін.

Закінчивши у 1845 p. Академію мистецтв (навчався у К. Брюллова; в 1860 р.- обраний членом Академії мистецтв по класу гравюри), Т. Шевченко повертається на Україну, де веде напружену літературну та мистецьку діяльність. У 1846 р. вступає до Кирило-Мефодіївського товариства, після розгрому якого його засилають у солдати до Оренбурзького краю без права писати й малювати. Після заслання жив у Петербурзі без дозволу виїзду в Україну.

Десятирічне заслання не зламало Шевченкового духу. В творах 1847-1857 рр. він і далі викриває кріпосників, створює яскраві образи народних месників, закликає до знищення вінценосців, висловлює свою революційну непохитність. Творчість Шевченка-художника набуває ще більшої реалістичної виразності.

Перша збірка поезій “Кобзар” вийшла 1840 р. у Петербурзі. Творчість Шевченка глибоко національна, ґрунтується на фольклорі, літературі бароко, містить початки модерної української поезії та прози. Тематика охоплює українську та світову історію, біблійні й біографічні мотиви. Поетичні збірки: “Кобзар”, “Три літа”; поеми: “Сон”, “І мертвим, і живим…”, “Кавказ”, “Єретик”, “Марія”; повісті російською мовою “Художник”, “Музикант”, “Варнак”; драма “Назар Стодоля”; “Дневник” (“Щоденник”).

Велика малярська спадщина: автопортрети, портрети сучасників, офорти (“Живописна Україна”), серія малюнків “Притча про блудного сина”, акварелі.

Творчість Т.Г. Шевченка та його світоглядні ідеї мали величезний вплив на весь подальший розвиток української і світової літератури, мистецтва, музики.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно постанови Ради Міністрів Української РСР № 711 від 21.07.1965 р.

Охоронний № : 105.

Основна бібліографія, архівні дані:

Топографічний реєстр та картотека візуального обстеження пам’ятників Києва. 1974 // Архів Київської міської організації УТОПІК.

Кошовий І.Г. Т.Г. Шевченко в Києві.- К., 1941.

Попов П.М. Шевченко і Київський університет.- К., 1964.

Ілюстративні матеріали:

Пам’ятник Т.Г. Шевченку. Схематичний план.

Пам’ятник Т.Г. Шевченку. Фронтальний вигляд.

Пам’ятник Т.Г. Шевченку. Вигляд ззаду.

Пам’ятник Т.Г. Шевченку. Вигляд зліва.

Пам’ятник Т.Г. Шевченку. Вигляд справа.