1999 р. Звід пам’яток Києва

Сергій Білокінь, Дмитро Малаков

Будинок ректорату університету серед. 19 ст., в якому проживали родина Карпек, Клименко П. В., Нарбут Г. І. та інші

(архіт., іст.).

Вул. Володимирська, 64.

На розі вулиць Володимирської і Л. Толстого, на червоних лініях забудови, головним фасадом орієнтований на вул. Володимирську. Споруджено у 1840-х pp. у стилі пізнього класицизму за проектом, ймовірно, арх. О. Беретті.

Двоповерховий, з підвалом, цегляний, тинькований, у плані П-подібний (з крилами різної довжини). У центрі головного фасаду розташовано вхід з відкритим Ґанком. На другому поверсі йому відповідав балкон (втрачено). Цокольна частина рустована, вікна прямокутні, без обрамлення; вікно першого поверху оздоблено простими заглибленими лиштвами, другого – декоровано напівциркульними сандриками. Фасади оперізують профільовані міжповерхові пояски та розвинений фриз. Карниз великого виносу на консолях, що увінчує будівлю, надає їй величного вигляду. Головний фасад з бічними розкріповками, ледь прокресленими на поверхні стіни, але позначеними центрально розташованими вікнами, втопленими в ніші. Дах чотирисхилий, під бляхою. Наприкінці 19 ст. крила було розширено за рахунок прибудови з боку внутрішнього подвір’я, в правому крилі з’явилися додаткові сходи і вихід на подвір’я з металевим козирком на ажурних кованих кронштейнах над дверима. Прибудовані цегляні стіни не тиньковано. Внутрішнє планування коридорне (пізнішого походження, виконано під час добудови крил), з двобічним розташуванням приміщень. Перекриття плоскі по балках. Збереглися металеві ковані ґрати парадних сходів, ліпне оздоблення стель у багатьох кімнатах першого й другого поверхів – карнизи, розетки, ретельно опрацьовані деталі. Ліворуч від головного фасаду збереглися рештки в’їзної брами, виконаної в цегляному стилі. Правим торцем будинок впритул межує з брандмауером сусіднього колишнього прибуткового будинку (вул. Л. Толстого, 13). На подвір’ї частково збереглося старе брукування.

В 1858 – 61 рр. в будинку, який належав поміщикові Березовському, містилася канцелярія попечителя Київського навчального округу, хірурга і педагога Пирогова Миколи Івановича (1810 – 81), цензурний комітет і квартира для бідних студентів. М. Пирогов робив спробу придбати цей будинок із флігелем під університетські клініки.

У 2-й пол. 19 ст. в будинку проживав Рахманінов Іван Іванович (1826 – 97) – вчений у галузі механіки, професор кафедри прикладної математики (з 1857), декан фізико-математичного факультету (1868 – 75 і 1880 – 81), проректор (1875 – 79), з 1881 р. – ректор університету св. Володимира.

На поч. 20 ст. другий поверх будинку займала родина Д. Карпеки, старший син якого Олександр Данилович (1894 – 1918) став одним із перших українських авіаконструкторів та льотчиків. На подвір’ї садиби споруджував літаки власної конструкції. Молодша донька Д. Карпеки – Ганна (за чоловіком – Артоболевська; 1905 – 88) – музичний педагог. Серед її учнів було багато лауреатів міжнародних конкурсів, зокрема піаніст О. Насєдкін.

З 14 жовтня до 5 грудня 1917 р. у помешканні Карпек проживав Нарбут Георгій Іванович (1886 – 1920) – графік, згодом ректор Української державної Академії мистецтва (з 1919). У ці місяці створив кілька композицій з відомої серії «Українська абетка», зокрема літери «Ч».

У ті ж роки разом із родиною Карпек в цьому будинку мешкав Клименко Пилип Васильович (1887 – 1955) – історик. В 1925 – 37 рр. працював у різних установах ВУАН, у т. ч. в Інституті історії України. Написав ряд праць з економіки та соціальної історії України. У 1937 р. його було заарештовано й вислано з Києва. Трагічно загинув 1955 р.

Деякий час тут містилося Київське товариство грамотності (1892 – 1908). В 1992 р. на фасаді будинку на пошанування Г. Нарбута встановлено бронзову меморіальну дошку з рельєфним профільним портретом митця, із стилізованими «нарбутівськими» соняшниками в кутках (ск. В. Клоков, арх. М. Кислий).

Тепер у будинку розміщено ректорат Національного університету ім. Т. Шевченка.

ДАК, ф. 163, оп. 6, спр. 189;

ІР НБУ, ф. 240, № 2;

Білокінь С. Нарбутівські сюжети // Жовтень. – 1983. – № 7;

Його ж. Талант Георгія Нарбута // Вітчизна. – 1982. – № 8;

Брагина О. Ф. На уроках Анны Даниловны Артоболевской // Методические материалы в помощь педагогам-пианистам музыкальных школ. – М., 1970;

Весь Киев: Адресная и справочная книга на 1900 год. – К., 1900;

Иконников В. С. Биографический словарь профессоров и преподавателей Императорского университета св. Владимира (1834- 1884). – К., 1884;

Календарь: Адресная и справочная книга г. Киева за 1914 год. – К., 1913;

Карацуба С. М. Олександр Данилович Карпека // Нариси з історії природознавства і техніки. – К., 1970. – Вип. XII;

Компан О. С., Суслопаров М. З. До 80-річчя з дня народження П. В. Клименка // Укр. іст. журнал. – 1967. – № 7;

Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. – К.,1983. – Т. 1.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 255 – 256.