Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

2003 р. Звід пам’яток Києва

Ірина Вериківська, Ніна Смирнова

2003 р. Звід пам’яток Києва

Меморіальна дошка О. Миньківському

467.7. Житловий будинок 1958, в якому проживали Міньківський О. З., Соколов М. О. (іст.).

Вул. Ш. Руставелі, 26. На червоній лінії забудови, поблизу кінотеатру «Кінопанорама».

П’ятиповерховий, цегляний, з під’їздами з боку подвір’я.

1959–79 у квартирі № 21 проживав Міньківський Олександр Захарович (1900–79) – хоровий диригент, педагог, народний артист СРСР (з 1960), лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1969). У 1946–74 – художній керівник і головний диригент Капели бандуристів УРСР. З 1951 – викладач, з 1965 – професор Київської консерваторії ім. П. Чайковського. Керована митцем Капела бандуристів УРСР стала одним з визначних музичних колективів України, який достойно представляє національну музичну культуру в країні і за кордоном.

1958–81 у квартирі № 9 мешкав Соколов Микола Олексійович (1906–81) – актор, режисер, народний артист УРСР (з 1960). У 1957–67 – режисер Київського академічного російського драматичного театру ім. Лесі Українки, на сцені якого здійснив низку вистав українського і зарубіжного класичного репертуару. Раніше жив на вул. Пушкінській, 19, квартира № 12.

1981 на фасаді будинку встановлено бронзову меморіальну дошку з барельєфним погрудним портретом О. Міньківського (ск. І. Макогон, арх. І. Жилкін).

Тепер на першому поверсі поліклініка.

Література:

Лаба В. М. Олександр Міньківський. – К., 1980; Мистецтво України: Біогр. довідник. – К., 1997.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 1060 – 1061.