2003 р. Звід пам’яток Києва
Ольга Зливкова, Елла Піскова
486.35. Житловий будинок 1906, в якому проживав Челомей В. М. (архіт., іст.).
Вул. Саксаганського, 2/34. На розі з вул. Еспланадною, на червоних лініях забудови.
Споруджено на замовлення власниці садиби Л. Ізвєкової за проектом цивільного інж. К. Шурупова.
Чотириповерховий з підвальним поверхом, цегляний, з проїздом на подвір’я з боку вул. Еспланадної. В плані має складну конфігурацію, яка окреслює межі ділянки по фронту вулиць. Перекриття пласкі, дах двосхилий, з бляшаним покриттям. Квартири в будинку були на чотири, п’ять та шість кімнат.
Оздоблений у стилі модерн. Композиція фасаду вздовж вул. Саксаганського симетрично-осьова. Центральну частину підкреслено еркером, що в нижній частині утворює портал головного входу, в який винесено сходову клітку. Еркер завершено аттиковим поверхом з модифікованими пінаклями. Віконні прорізи сходової клітки мають тристулкове заповнення з готичним орнаментом – кола та стрілчасті арки. Вікна прикрашено сандриками та підвіконними поличками. Бічні розкріповки підкреслено настінними пілонами на рівні четвертого поверху, завершеними пінаклями. Пілони оформлено характерним для стилю модерн орнаментом у вигляді кіл з двома паралельними смугами. Між пінаклями – прямокутні тридільні фронтони. Карниз у вінцевій частині будинку оздоблено дентикулами.
Фасад вздовж вул. Еспланадної вирішений асиметрично. В його оздобленні використано такі ж елементи: модифіковані пінаклі в завершеннях настінних пілонів та еркера, тристулкові вікна, прикрашені сандриками та підвіконними поличками тощо. Віконні прорізи підвального поверху перероблено та пристосовано під вхідні групи різних установ, що містяться тепер у будинку. В розкріповці наріжної частини фасаду з боку вул. Еспланадної, згідно з проектом, здвоєні віконні прорізи та велике аркове вікно на рівні другого–третього поверхів вирішено у вигляді неглибоких ніш. Збереглись оригінальні балконні грати.
Споруда – цікавий зразок прибуткового будинку поч. 20 ст., формує початок парного боку вул. Саксаганського.
1927–41 у квартирі № 2 будинку проживав Челомей Володимир Миколайович (1914–84) – вчений у галузі механіки і процесів керування, акад. АН СРСР (з 1962), дійсний член Міжнародної академії астронавтики (з 1974), двічі Герой Соціалістичної Праці (1959, 1963), генеральний конструктор авіаційної техніки СРСР (з 1959), творець ракети-носія «Протон». У період проживання у цьому будинку, де оселилася родина Челомеїв після переїзду з Дніпропетровська, навчався у трудовій школі-семирічці (1927–29), автомобільному технікумі (1929–32). З 1932 студент авіафакультету Київського машинобудівного інституту (з 1933 Київський авіаційний інститут; містився на сучасній вул. Б. Хмельницького, 51-а).
Опублікував 1936 підручник «Короткий курс векторного аналізу». Одночасно слухав курс лекцій в Київському університеті. 1937 вступив до аспірантури Інституту математики АН УРСР. 1939 захистив дисертацію, присвячену проблемам динамічної стійкості елементів авіаційних конструкцій, що була видрукувана окремим виданням. 1940 прийнятий у спеціальну докторантуру при АН СРСР серед 50 кращих кандидатів наук, направлених з усіх республік СРСР. 1941 переїхав до Москви, працював у Центральному інституті авіаційного моторобудування, де створив 1942 перший в СРСР пульсуючий повітряно-реактивний двигун.
2001 на фасаді будинку № 3 на вул. Саксаганського (помилково) встановлено бронзову меморіальну дошку В. Челомею (арх. С. Карлович).
Тепер на першому поверсі магазини та офіс.
Література:
ДАК, ф. 143, оп. 2, спр. 862; ф. Р-341, оп. 5, спр. 23; Боголюбов Н. М., Седов Л. И. Владимир Николаевич Челомей // Избранные проблемы прикладной механики. – М., 1974; Генеральный конструктор В. Н. Челомей. – М., 1990.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 1117.