Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

2003 р. Звід пам’яток Києва

Лариса Федорова

2003 р. Звід пам’яток Києва

486.25. Житловий будинок кін. 19 ст., в якому проживав Вінцковський Д. І. (іст.).

Вул. Саксаганського, 143. На червоній лінії забудови вулиці.

Триповерховий, цегляний, пофарбований.

1917 у квартирі № 8 проживав Вінцковський Дмитро Іванович (літ. псевд. – Дмитро В., Дмитро из-над Днестра, Дмитро из Остры, Денис из Остры та ін.; 1846–1917) – письменник, журналіст. Друкувався у галицьких періодичних виданнях москвофільського напряму, зокрема, Товариства ім. М. Качковського (1870-і рр.), «Учитель» (1860–70-і рр.), «Месяцеслов» (1880-і рр.) та ін. Автор поетичних, прозових творів, статей. Серед них – «Стара правда» (Львів, 1871), «Київ і що про нього… оповідали» (Львів, 1881), «Луць Підгоробочний – начальник своєї громади і член повітової ради» (Коломия, 1886), «Василій Височанський» (Львів, 1892), «Війна жидівська року 35 травня» (Коломия, 1900), «Іван Моторний як душу злому запродав» (Коломия, 1902), «Заповіт» (Коломия, 1911) та ін.

Помер у цьому будинку. 13 жовтня 1917 українська громадськість проводжала його звідси в останню дорогу.

Тепер тут міститься Головне управління контролю за благоустроєм міста Київської міської держадміністрації.

Література:

Дей О. І. Словник українських псевдонімів та криптонімів (XVI–XX ст.) – К., 1969; Нова Рада. – 1917. – 13 жовт.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 1111.