Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

Інститут фармакології та токсикології (№ 14)

Світлана Мала, Елла Піскова

Інститут фармакології та токсикології, в якому працювали відомі вчені

(іст.).

Вул. Е. Потьє, 14.

Комплекс споруд інституту складається з двох корпусів, зведених 1964 р. Заклад заснований 1934 р. у Харкові як Український науково-дослідний санітарний інститут МОЗ УСРР. З 1944 р. – у Києві; нова назва – Український науково-дослідний санітарно-хімічний інститут МОЗ УРСР. З 1965 р. – Київський науково-дослідний інститут фармакології та токсикології МОЗ УРСР, з 1993 р. – Інститут фармакології та токсикології АМН України.

В адміністративному корпусі (споруджений на червоній лінії забудови вулиці; чотириповерховий, цегляний) працювали:

– у 1964 – 88 рр. – Богомолець Олег Олександрович (1911 – 91) – патофізіолог, чл.-кор. АН УРСР (з 1964), заслужений діяч науки УРСР (з 1969), директор Інституту експериментальної біології і патології МОЗ УРСР (1946 – 53). В Інституті фармакології і токсикології з 1953 р.. До 1980 р. – завідувач відділу, до 1988 р. – науковий консультант. Одночасно у 1955 – 65 рр. завідував кафедрою в Київському інституті удосконалення лікарів, з 1980 р. працював в Інституті фізіології АН УРСР. Відзначений премією ім. Олександра Богомольця АН УРСР (1971). Наукові дослідження присвячено трансплантації тканин, вивченню механізму переливання крові, застосуванню цитотоксинів, патогенезу променевої хвороби. Працював у кімнаті № 311.

– у 1964 – 74 рр. – Черкес Олександр Ілліч (1894 – 1974) – фармаколог і токсиколог, акад. АМН СРСР (з 1960), заслужений діяч науки УРСР (з 1946). У 1934 – 46 рр. – заступник директора інституту, з 1947 р. – завідувач відділу фармакології. Одночасно з 1944 р. очолював кафедру фармакології Київського медичного інституту, заступник голови Всесоюзного і голова Українського наукових товариств фармакологів. Наукові праці з проблем біохімічної фармакології серцево-судинних засобів та біохімічної токсикології. Керував дослідженнями в галузі експериментальної терапії при отруєнні солями важких металів, бензолом, окисом вуглецю. Працював у кімнаті № 101.

Академія наук України: персональний склад. – К., 1993;

Александр Ильич Черкес (к 80-летию со дня рождения) // фармакология и токсикология. – К., 1974. – Вып. 9;

Материалы к 60-летию Института фармакологии и токсикологии АМН Украины: история, итоги и перспективы научных исследований. – К., 1994.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 413.