Житловий будинок з історією (№ 19а)

Лариса Гаврилюк

Будинок 1973 р., в якому проживав Луценко Д. О.

(іст.).

Вул. Суворова, 19-а.

У другому ряді забудови, на подвір’ї. Шістнадцятиповерховий, облицьований білою плиткою.

В 1974 – 89 рр. у квартирі № 66 на п’ятнадцятому поверсі проживав Луценко Дмитро Омелянович (1921 – 89) – поет, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1974). За цей період вийшли збірки його поезій «Пахучий хліб» (1974), «До останнього патрона» (1975), «Хліб і пісня» (1978), «Березовий дзвін» (1980), «Дорога спадщина» (1984) тощо. Вагоме місце у творчості поета посідала пісенна лірика. Написав такі популярні пісні, як «Києве мій», «Фронтовики», «Сивина», «Осіннє золото». Вірші поета поклали на музику композитори О. Білаш, В. Верменич, К. Данькевич, Г. Майборода, П. Майборода, Л. Ревуцький та ін. За пісні, написані у співдружності з І. Шамо, Д. Луценко удостоєний 1976 р. Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка.

В 1996 р. на фасаді будинку встановлено бронзову меморіальну дошку з барельєфним портретом поета (ск. М. Міщук).

Бабич Є. К., Рогова П. І. Письменники Радянської України – лауреати (1941 – 1985). – К., 1985;

Письменники Радянської України. 1917 – 1987. – К., 1988.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 208.