Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Будинок бл. 1900 р., в якому проживав Ігнатович В. В., перебував Франко І. Я.

(іст.).

Пров. Несторівський, 8.

Фіксує фасадом червону лінію забудови за відсутності суміжних будівель. Споруджений на ділянці землі, яка належала чиновнику І. Іванову. Спочатку по фронту цієї ділянки був ще двоповерховий корпус (не зберігся).

Триповерховий (нижній поверх є цокольним напівповерхом), цегляний. У плані близький до прямокутника, в тилу має виступ, що відповідає чорним сходам. Фасад декоровано цегляною кладкою. Вікна двох верхніх поверхів прикрашено сандриками з замковими каменями, нижнього – ліпними гірляндами. Лопатки другого поверху оброблено рустуванням. Площина фасаду розчленована горизонтальними тягами. Вхід до будинку у правій частині фасаду.

З 1908 р. будинок і садиба перейшли у власність Ігнатовича Віктора Володимировича (1862 – 1933) – громадського діяча, одного з керівників Київської контори Державного банку (з 1907), касира Старої Громади, члена-засновника Української федеративно-демократичної партії (грудень 1917 р.), члена фінансової комісії української мирової делегації на переговорах Української Держави з Росією (травень 1918 р.).

У квітні 1909 р. В. Ігнатовича відвідав Франко Іван Якович (1856 – 1916) – український письменник і громадський діяч, який перебував у Києві нелегально. Їх об’єднували не тільки родинні стосунки (їхні дружини були сестрами), а й активна участь у громадському і культурному житті. В. Ігнатович був членом правління і скарбником «Українського клубу» (вул. Володимирська, 42), збори якого відвідав I. Франко.

Квартира В. Ігнатовича займала весь верхній поверх, складалася з шести кімнат, двох передпокоїв, кухні і ванної. Планування меморіальної частини в основному збереглося, але на поверсі тепер розміщено дві квартири.

В пам’ять про перебування в будинку І. Франка на фасаді 1955 р. встановлено меморіальну дошку з білого мармуру, яку 1971 р. замінено на гранітну дошку.

Михайло Кальницький

ДАК, ф. 163, оп. 6, спр. 251;

Погребенник Ф. Три поїздки // Київ. – 1986. – № 8;

Трегубова А. Дещо з життя Ольги Франкової // Спогади про Івана Франка. – К., 1981;

Хінкулов Л. Ф. Літературні зустрічі. – К., 1980.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 207.