Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Лариса Гаврилюк, Лариса Федорова

Інститут механіки ім. С. Тимошенка, в якому працювали відомі вчені

(іст.).

Вул. Нестерова, 3.

Комплекс споруд інституту складається з трьох цегляних будинків, зведених у 1961 – 73 рр. на червоній лінії забудови вулиці та у глибині ділянки. Корпус № 1 – десятиповерховий (1973), корпус № 2 – чотириповерховий (1967), корпус № 3 – чотириповерховий (1961). До цього інститут розміщувався на вул. О. Гончара, 55-б. Заснований 1918 р. як Інститут технічної механіки УАН, з 1929 р. – Інститут будівельної механіки ВУАН (з 1936 р. – АН УРСР), з 1959 р. – Інститут механіки АН УРСР (тепер HAH України). З 1993 р. носить ім’я акад. АН УРСР Тимошенка Степана Прокоповича (1878 – 1972) – директора інституту в 1918 – 19 рр.

У цих будинках працювали:

– Кільчевський Микола Олександрович (1909 – 79) – вчений у галузі механіки і математики, акад. АН УРСР (з 1969), заслужений діяч науки УРСР (з 1977). В інституті працював у 1936 – 41 та у 1959 – 79 рр. – завідувачем відділу гідропружності. Відзначений Державними преміями УРСР (1979, 1992 – посмертно), премією ім. О. Динника АН УРСР (1977). Займався фундаментальними дослідженнями з аналітичної механіки по-ліагрегатних систем. Розробив загальний метод зведення тривимірних завдань теорії пружності до двовимірних. Йому належить побудова і обґрунтування лагранжевої і ґамільтонової механіки континуальних систем. Робочий кабінет ученого з 1961 до 1973 р. містився на четвертому поверсі корпусу № 3, з 1973 р. – на шостому поверсі корпусу № 1, кімната № 607.

– Коваленко Анатолій Дмитрович (1905 – 73) – вчений у галузі механіки, акад. АН УРСР (з 1961), заслужений діяч науки і техніки УРСР (з 1964). В інституті – з 1936 р. У період роботи у корпусі № 3 (1964 – 73) – завідувач відділу, у 1959 – 65 рр. – директор інституту. Одночасно викладав у Київському університеті (з 1949), був редактором збірника «Теплові напруги в елементах конструкцій», керівником секції «Термопружність» Наукової ради АН УРСР з проблем міцності та пластичності. Відзначений Державною премією УРСР (1971). Основні наукові праці з теорії термопружності і термопластичності. Створив наукову школу в галузі термо-механіки деформованого тіла. Робочий кабінет ученого містився на третьому поверсі корпусу № 3 у кімнаті № 324.

– Кожевников Сергій Миколайович (1906 – 88) – вчений у галузі механіки і теорії механізмів, чл.-кор. АН УРСР (з 1951), заслужений діяч науки УРСР (з 1976). В інституті – з 1978 р. У 1978 – 85 рр. – завідувач відділу. Наукові дослідження присвячено питанням механіки машин, механізації й автоматизації металургійного виробництва, динаміці перехідних процесів у машинах, теорії структури механізмів, динаміці реальних машин та ін. Робочий кабінет містився на дев’ятому поверсі корпусу № 1 у кімнаті № 913.

– Кононенко Віктор Олімпанович (1918 – 75) – вчений у галузі механіки, акад. АН УРСР (з 1964). В інституті працював у 1946 – 52 та 1964 – 75 рр. З 1965 р. – директор інституту, одночасно – завідувач відділу коливань. Відзначений премією ім. М. Крилова АН УРСР (1977). Наукові праці – з теорії нелінійних коливань, взаємодії нелінійних коливальних систем з джерелами енергії, майже періодичних коливань, просторових коливань твердих тіл. Відкрив резонанс дробового порядку у системах з майже періодичною зміною параметрів. Робочий кабінет містився на другому поверсі корпусу № 3, а його відділ – на другому поверсі корпусу № 2.

В інституті працювали також: у корпусі № 2 – акад. АН УРСР Бєлянкін Федір Павлович (1892 – 1972) – директор інституту у 1944 – 58 рр.; у корпусі № 3 – акад. АН УРСР Савін Гурій Миколайович (1907 – 75) – директор інституту у 1958 – 59 рр. (обидва вчені раніше працювали у будинку на вул. О. Гончара, 55-б).

У 1976 р. на фасаді корпусу № 1 інституту встановлено меморіальну бронзову дошку з барельєфним портретом А. Коваленка (ск. О. Кальницька, арх. А. Сницарев); у 1985 р. – меморіальну бронзову дошку з барельєфним портретом Г. Савіна на тлі математичних формул і графіків (ск. О. Молдаван, арх. М. Фещенко).

Академія наук України: персональний склад. – К., 1993;

Гузь А. Н. Гурий Николаевич Савин // Савин Г. Н. Механика деформируемых тел. – К.,1979;

Институт механики АН УССР. – К., 1978;

Писаренко П. С. Анатолий Дмитриевич Коваленко // Коваленко А. Д. Избр. труды. – К., 1976;

Федор Павлович Белянкин. – К., 1977.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 408.