1999 р. Звід пам’яток Києва

Тетяна Осташко, Данило Яневський

Житловий будинок кін. 19 – поч. 20 ст., в якому проживала родина Русових, перебував Дорошенко Д. І.

(іст.).

Вул. Вєтрова, 9.

На червоній лінії забудови вулиці. Чотириповерховий, цегляний.

В 1908 – 15 рр. тут мешкав Русов Олександр Олександрович (1847 – 1915) – статистик, етнограф, фольклорист, громадський діяч. У цей період працював у Комерційному інституті – професор кафедри статистики, завідувач статистичного кабінету, секретар Ради і вченого комітету інституту. Член «Старої громади», Українського наукового товариства; співробітничав з редакцією газети «Рада». Один із засновників Товариства українських поступовців. Помер у Саратові, куди родина евакуювалася разом з Комерційним інститутом під час 1-ї світової війни. Похований у Києві на Байковому цвинтарі.

Разом з чоловіком у цьому будинку проживала Русова-Ліндфорс Софія Федорівна (1856 – 1940) – педагог, громадська і культурно-освітня діячка, одна з піонерок українського жіночого руху. В період проживання в цьому будинку викладала на Вищих жіночих курсах А. Жекуліної та у Фребелівському інституті, була співзасновником і співредактором педагогічного журналу «Світло» (Київ, 1910 – 14). У 1917 р. входила до складу Української Центральної Ради, за гетьманату очолювала Департамент позашкільної і дошкільної освіти Міністерства освіти. Безпосередній організатор «Просвіт», курсів українознавства, підготовки підручників для українських шкіл, вона брала участь у розробці програми єдиної школи, що мала базуватися на засадах національної специфіки і принципів державно-громадянського виховання. З 1919 р. – викладач педагогіки Кам’янець-Подільського університету. В 1922 р. емігрувала до Польщі, з 1923 р. жила у Празі. Була професором педагогіки Українського педагогічного інституту ім. М. Драгоманова. До 1938 р. очолювала Головну Українську національну жіночу раду. Автор праць у галузі педагогіки, літератури і мистецтва.

В 1909 р. у цьому будинку в квартирі Русових зупинявся Дорошенко Дмитро Іванович (1882 – 1951) – історик, публіцист, письменник, громадсько-політичний та державний діяч, член УЦР, міністр закордонних справ Української Держави (1917 – 18). У 1909 р. закінчив Київський університет. Активний учасник українського національно-демократичного руху: в 1907 – 09 рр. був членом редакції газети «Рада», товариства «Просвіта», співробітник «Літературно-наукового вістника» (з 1899). У будинку на початку століття мешкали також літературознавець І. Гливенко, хімік О. Сперанський.

Дорошенко Д. Мої спогади про О. О. Русова. – Львів, 1938;

Русова С. Життя українського ідеаліста кінця XIX ст. – Львів, 1938;

Її ж. Мої спомини. – Львів, 1937.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 240.