1999 р. Звід пам’яток Києва

Елла Піскова, Ніна Смирнова

Інститут ядерних досліджень, в якому працювали відомі вчені

(іст.).

Просп. Науки, 47.

Комплекс споруд інституту складається з п’яти основних корпусів (адміністративного й ядерно-фізичних установок) та ряду допоміжних будівель (1950 – 70-і рр). Заснований у 1970 р. на базі ядерних відділів Інституту фізики АН УРСР. З 1995 р. має назву – Науковий центр «Інститут ядерних досліджень» НАН України. У головному (адміністративному) корпусі (споруджений 1970 на червоній лінії забудови вулиці; чотириповерховий, панельний) працювали:

– у 1970 – 96 рр. – Пасічник Митрофан Васильович (1912 – 96) – фізик, акад. АН УРСР (з 1961), заслужений діяч науки УРСР (з 1964), директор Інституту фізики АН УРСР (1949 – 65). В Інституті ядерних досліджень – з 1970 р., перший його директор (1970 – 73), завідувач відділу ядерної фізики (1973 – 87), радник при дирекції (1987 – 96). Наукові дослідження в галузі ядерної фізики, металофізики, нейтронної фізики та фізики реакторів. Працював у кабінеті директора на другому поверсі й у кімнаті № 308.

– у 1970 – 93 рр. – Струтинський Вілен Митрофанович (1929 – 93) – фізик-теоретик, чл.-кор. АН УРСР (з 1972). В інституті з 1970 р., до 1993 р. – завідувач відділу теорії ядра. Наукові праці присвячено вивченню структури атомного ядра. Передбачав двогорбу форму бар’єрів його поділу. Працював у кімнаті № 418.

В інституті також працював у 1970 – 73 чл.-кор. АН УРСР Латишев Георгій Дмитрович (1907 – 73) – завідувач відділу ядерної спектроскопії. Кабінет ученого містився в Інституті фізики АН УРСР (просп. Науки, 46), де розташовані експериментальні установки ядерної спектроскопії.

Академія наук України: персональний склад. – К., 1993;

Институт ядерных исследований АН УССР. – К., 1981;

Храмов Ю. А. Физики. – К., 1983.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 418.