2011 р. Звід пам’яток Києва

489.2.19. Пам’ятне місце влаштування Антонієм Печерським колодязя на Ближніх печерах 11 ст. (іст.).

Корпус № 75. У яру, біля підніжжя пагорба Ближніх печер, на майданчику поряд з наріжжям підпірного муру Д. де Боскета. За легендою Києво-Печерського монастиря, на цьому місці в 11 ст. викопав колодязь Антоній Печерський (світське ім’я – Антипа; бл. 983 – 1073) – начальник чернечого чину на Русі (див. ст. 489.2.20).

Колодязь біля Ближніх печер «для тутешньої братії і богомольців» згадується в архівних документах монастиря 1787 у зв’язку з необхідністю відремонтувати його дерев’яний зруб. За відомостями 1793, колодязь та «шалевчастий» навіс над ним потребували переробки. Планувалося також, «як і раніше було», для зручності перенесення у святі печери води знову зробити сходи з колод та дощок з поруччями. До 2-ї пол. 19 ст. дерев’яні сходи було прокладено вздовж фасаду будинку наглядача Ближніх печер (корпус № 42), далі – по прямій до колодязя. Потім напрямок змінили – сходи починалися біля ризниці (східної ротонди підпірного муру Д. де Боскета, корпус № 74). У 1830-х рр. поновлено дубовий зруб та каплицю, яку обшили сосновими дошками, одночасно відремонтували дерев’яні сходи. Станом на 1855 зруб колодязя був дерев’яний.

Планувалося його поглибити й обкласти чавунними блоками. Колодязь та сходи до нього поновлювались у 2-й пол. 19 ст., 1904 та 1906.

1912 – 14 під керівництвом арх. Є. Єрмакова впорядковано навколишню територію та влаштовано єдиний шлях (замість двох, що існували здавна) до колодязів преподобних Антонія і Феодосія Печерських. Одночасно 1913 переобладнано колодязь преп. Антонія та влаштовано металевий ківорій над ним.

Монтаж ківорія провів слюсар Я. Дзюба, металеві конструкції для ківорія та огорожі сходів надійшли зі складу Південно-Російського товариства торгівлі залізними виробами та від підприємця Б. Левинського. Колодязь та ківорій відремонтовано в 1947 і 1950 (також сходи), у кін. 1950-х рр. за рішенням влади зруйновано. Відновлено 1988.

У лютому 2001 ківорій та колодязь знесено у зв’язку з влаштуванням на цьому місці артезіанської свердловини.

Того ж року над нею споруджено цегляну каплицю на честь преп. Антонія Печерського. Освячена в січні 2002.

Каплицю вирішено у стилізованих формах російської архітектури 17 ст.

На західній стіні вмонтовано крани з автоматичною подачею води. Схил гори за тильним (північним) фасадом каплиці укріплено невисокою підпірною стіною. Перебуває у віданні монастиря.

Література:

НКПІКЗ, фонди, КПЛ – А-1361; ЦДІАУК, ф. 128, оп. 1 заг. спр. 734, 1749; оп. 1 мон., спр. 406; ф. 711, оп. 1, спр. 8447; оп. 3, спр. 2335.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1343.