Ручка хреста, 1546 р.

Звертаючись до народного мистецтва, яке було для них невичерпним джерелом творчого натхнення, українські майстри створювали самобутні, оригінальні вироби. Візьмімо, наприклад, срібний семикінцевий хрест, датований 1546 р. (КД1М, № 6863). Його можна вважати твором цілком зрілого і вправного майстра, художні смаки якого були нерозривно зв’язані з мистецькими уподобаннями українського народу. Це відчувається і в формі хреста, і в трактуванні постатей святих, і особливо в орнаментальних мотивах. Як відомо, семикінцева форма хреста – традиційна в православ’ї, запозичена вона ще з Візантії і дуже старанно оберігалася в період польсько-католицької агресії. Всі постаті й більшість орнаментальних прикрас на хресті гравіровані. На чільному боці круглого медальйона зображено розп’яття, а на площинах кінців – погрудні постаті богородиці та Іоанна Хрестителя. На протилежному боці медальйона – трійця, над нею напис «прєсвятия троиця». На кінцях хреста вигравірувані символи чотирьох євангелістів – ангел, орел, телець і лев. Постаті святих мають схематичний характер. Стержень хреста прикрашають спіралевидні рослинні стебла, характерні для ренесансної орнаментики. (с. 52)

Ручка срібного хреста, гравірована. 1546 р. Державний історичний музей УРСР у Києві, № 6863

Джерело: Петренко М.З. Українське золотарство 16 – 18 ст. – К.: 1970 р., с. 50.