1999 р. Звід пам’яток Києва

Марія Гончаренко

Житловий будинок, 1934 р.

(архіт.).

Вул. Лисенка, 8.

У тилах Національної опери ім. Т. Шевченка, серед забудови 19 – поч. 20 ст. Зведено за проектом цивільного інж. М. Шехоніна. Був розрахований на сприйняття з паралельної – Володимирської вул. Нині містобудівна ситуація змінена спорудженням перед ним 1987 р. репетиційного корпусу театру.

П’ятиповерховий, на високому цоколі, цегляний, тинькований, у плані Г-подібний, з чотирма сходовими клітками, навколо яких згруповано дво-, три-, чотири- і п’ятикімнатні квартири. Прийнято конструктивну систему поздовжніх несучих стін. Тектонічна побудова фасадів триярусна. Основними декоративними елементами є лопатки між вікнами другого – четвертого поверхів. На головному фасаді триярусність позначена активніше – лопатки замінено канелюрованими пілястрами, які спираються на тричвертєві рустовані колони спрощеного доричного ордера. Горизонтальні тяги, що поділяють яруси, на головному фасаді мають ускладнений малюнок і збільшений винос профілю. Композиція головного фасаду симетрична. Центральна частина вирішена у вигляді ризаліту, по осі якого розміщено вхід і спарені лоджії з глухими бетонними огорожами. Кути ризаліту й фланги будинку декоровано великими квадрами. Додатковим, але важливим засобом вирішення фасадів є різні типи огорож балконів і групування вікон – то поодиноких, то об’єднаних по вертикалі разом з балконами у цілісні композиції із застосуванням елементів своєрідного ордера.

Булава М. 100-ліття вимагає інших темпів та іншої якості: замість кон’юнктурного огляду // Соц. Київ. – 1934. – № 5 – 6;

Дубов В. Против формализма и трюкачества // Архитектурная газета. – 1936. – 8 марта.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 513.