Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

2011 р. Звід пам’яток Києва

Лариса Толочко, Тетяна Трегубова

490.11. Садиба Бахарєва І. К., кін. 19 – поч. 20 ст. (архіт.).

Вул. Львівська, 3. В парку, на розі з безіменним провулком, що відокремлює зі сходу сучасну багатоповерхову забудову. Первісна адреса – вул. Пушкінська, 242 (№ 3).

У 1897 – 1916 належала міщанину І. Бахарєву та його родині. На замовлення власника серед соснового лісу було споруджено будинки дачний та для прислуги, стайню, оранжерею, колодязь, льохи (овочевий і фруктовий) та інші господарські приміщення, влаштовано сад. Із садибної забудови збереглися дачний будинок і три одноповерхові цегляні будівлі, які не мають архітектурно-художньої цінності.

Дачний будинок, поч. 20 ст. Наближений до лінії сучасної огорожі, головним фасадом звернений до вул. Львівської. Споруджений за проектом архітекторів О. Кривошеєва та О. Хойнацького. У 1950-х рр. капітально відремонтований з деякими змінами первісного планування та конструкцій.

Двоповерховий, цегляний, пофарбований, у плані прямокутний з ризалітом на головному фасаді. Перекриття пласкі по дерев’яних балках, дах вальмовий з включенням одно-, двосхилих ділянок, критий шифером. Внутрішнє планування коридорно-анфіладне з двома входами на західному бічному фасаді. Вирішений у формах раціонального модерну, характерними рисами якого є вертикалізм архітектурної маси, видовжені пропорції прямокутних і лучкових прорізів, застосування замість карниза широкого піддашшя на фігурних дерев’яних кронштейнах, асиметрія головного (північного) фасаду.

Прямокутний у плані ризаліт, увінчаний піднесеним двосхилим дашком, поділяє його на триосьову й одно-осьову (вікна закладені) частини. На другому поверсі лівої тривіконної площини влаштовано балкон з ажурними металевими гратами, примхливий бароковий рисунок яких випадає із загальної архітектурної стилістики. У центрі ризаліту розташовані тристулкові вікна, оформлені виступними лучковими перемичками із замковими каменями, та три невеличкі ніші колишніх горищних віконець. Підвіконня другого поверху прикрашено поребриком. У бічних частинах головного фасаду вікна двостулкові.

Лінія фрамуги дво- і тристулкових вікон прокреслена подвійними цегляними смужками. Такі ж смужки застосовано у простінках східного, архітектурно оздобленого фасаду, розкресленого міжповерховим гуртом і ритмом двостулкових вікон під клинчастими перемичками – прямими на першому і лучковими на другому поверхах. Спрощені за архітектурою тильний і західний фасади членовано міжповерховим гуртом і прорізами без обрамлень. До захищених піддашком західних входів підводять кілька східців.

Первісні інтер’єри не збереглися.

Архітектура дачного будинку відзначається стриманістю та елегантністю.

Тепер у садибі міститься Міжрайонне диспансерне відділення № 2 Міського протитуберкульозного центру.

Література:

Весь Киев: Адресная и справочная книга на 1903 год. – К., 1903; – … на 1905 год. – К., 1905; – … на 1913 год. – К., 1913; Дачник: Дачные места вблизи Киева. – К., 1909; З історії української реставрації. – К., 1996.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1413 – 1414.